За зроблене — всеукраїнська відзнака

— Володимире Павловичу, працюєте міським головою десять років. Що вдалося за цей час здійснити? Над чим працюєте зараз, що хотілося б зробити у перспективі?

— За десять років вдалося зробити багато, але коли працюєш безперервно, то хочеться досягати ще більшого. Це природно. Правда і в тому, що чимало здійснити з тих або інших причин не вдалося. Тому розпочав би так: наша команда прийшла у міську раду в жовтні 2010-го. Я сформував ядро з людей досвідчених, призначив заступників голови, начальників відділів і управлінь. До того ж практично жодного посадовця не звільнив зі старої команди, за винятком однієї людини, котра пішла за власним бажанням. Усіх інших я націлив на конкретну роботу. Якщо ти професіонал, знаєш досконало свою справу, хочеш і вмієш працювати, то однозначно отримаєш й результат. Результат видимий!..

До речі, тоді пліткували, мовляв, прийде новий міський голова, то звільнить усіх. Але я дію за таким критерієм: посадовець повинен дбати перш за все про свою професійність, удосконалюватися сам й удосконалювати структуру, в якій працює. І моя позиція такою є і такою буде.

Отже, спрямованість команди на досягнення конкретної мети принесло результат нашої спільної діяльності.

— Продемонструйте це на прикладах.

— Приклади? У 2010-му Хуст «опустився» до десятки найгірших міст України — це і економічний занепад, і вкрай занедбаний стан доріг, міських вулиць, відсутність каналізації, водозабезпечення, нагромадження сміття... За три місяці ми провели тендерні процедури, і в місто зайшла сміттєзбиральна фірма «АВЕ». Відразу ж біля кожної домівки з’явилися баки для сміття, і уже через півроку ця робота була оцінена жителями дуже високо. Хустяни зрозуміли: міський голова — господарник, а не обіцяльник. Це був перший крок.

Далі настала черга наводити лад у такій складній справі, як інфраструктура. Нелегко було у перші часи нашого керування містом. Занедбаними була головна площа міста, найгірша в області, мабуть, приринкова площа — там тоді спостерігалася жахлива ситуація... Ми розпочали із затвердження проектів на оновлення, проведення тендерів, з пошуку бюджетних коштів... І вже у кінці 2012-го і на початку 2013 року приступили до перебудови центрального майдану — площі Незалежності, осучаснення скверів і парків. І нам вдалося провести серйозну роботу протягом першої каденції.

Відтак розпочали впорядковувати береги річки Хустець. І зараз у місті бачимо чудові набережні.

Провели реконструкцію у школах і садочках. Словом, зробили чимало.

І ось уже у 2016 році з нещодавно найгіршого міста України Хуст став переможцем акції «Сім чудес України: історичні міста та містечка». Цією високою відзнакою ми пишаємося...

Без доріг і води — ні сюди,  ні туди

Забезпечення містян водою, її відведення — справа також надзвичайно важлива і людям для комфортного життя вкрай необхідна. Хай і дорога, але без її вирішення розвиток міста гальмуватиметься. І розвиватися за сучасними стандартами не зможе. Це зрозуміло. Тому ми сконцентрувалися протягом першої каденції на цьому питанні. Шукали кошти й оптимальний варіант. Як тільки-но були готові — приступили. Тож уже в другій каденції ми всіма силами, потужно взялися за вирішення цього надскладного, скажу так, питання.
Паралельно треба було робити ремонти там, де їх не проводили 30 років. На це все багато коштів вдалося залучити з центрального бюджету.

Стосовно водопроводу і каналізації. Прокладено за останні роки 38 204,5 метра водопровідних і каналізаційних труб. Ці роботи обійшлися у 69 мільйонів 581 тисячу гривень.
До речі, ми входимо до трійки міських рад у західному регіоні України, які залучили найбільше грантових проектів. Міська рада змогла долучитися до серйозних інвестиційних програм. А це дозволило оновити комунальні будинки. 11 мільйонів 280 тисяч гривень освоєно за ці роки, що дало можливість відремонтувати більше трьох десятків багатоповерхівок: поміняти покрівлю, опалення, осучаснити зовнішній вигляд. Отже, відремонтовано до 70 відсотків багатоквартирних домів.

— Як двір у господаря, так дороги у місті — обличчя влади. Як у Хусті?

— Згоден. Крім води і каналізації, ми дуже активно оновлюємо дороги. Варто зазначити: Хуст — місто древнє. Над ним височіє легендарний замок. Тож моє бачення — повернутися до мощення шляхів історичною бруківкою. До цього спонукає й давня пам’ятка — «чеське містечко». Тому проводимо ремонт не тільки асфальтним покриттям, а й бруківкою. Більше кілометра викладено цим природнім каменем. Ми гордимося виглядом центральної площі — майдану Незалежності, вулиці Небесної сотні. А також впорядкованими тротуарами.
Проведена велика робота на немалій частині міських шляхів: відремонтовано нові і реконструйовано старі дороги. Це — 659 248,6 квадратних метрів на загальну суму понад 244 мільйони гривень. Це для бюджету міста, який становить 410 мільйонів гривень, велика сума.

А поповнюється міська казна за рахунок продажу землі, оренди майна, підприємницької діяльності наших жителів, інших відрахувань.
Маю додати, що практично всі центральні вулиці міста відремонтовані. Зокрема, Августина Волошина, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Михайла Ломоносова, довга вулиця Івана Франка, яка веде у бік курорту «Буковель» і міста Тячів. Завершили в цьому році третю артерію — вулицю Львівську, яка веде в бік Синевирського озера, на Міжгірщину. Водночас проведено вуличне освітлення довжиною майже 42,605 кілометра на загальну суму 8 мільйонів 647 тисяч гривень. Але ж таким чином 92 відсотка всіх вулиць міста освітлено!..

— Паралельно, що називається, впорядковано також і об’єкти для відпочинку хустян?

— Так. Збудовано один з кращих у області стадіонів «Авангард». Ця сучасна спортивна арена обійшлася у 65 мільйонів гривень. І стала гордістю містян. Оновлена центральна площа міста — 19 мільйонів гривень; парк відпочинку — шість мільйонів. Велику увагу приділяємо Закарпатському обласному театру драми і комедії, який відкрився до 80-річчя Карпатської України — 15 березня минулого року порадував нас першою виставою. На його впорядкування виділено 24 мільйони гривень.

Хуст — магніт для інвестицій

— Робочі місця, розвиток економіки — це людей хвилює  перш за все. Адже робота вдома для закарпатців — річ надто важлива...

— Підрозділи міської ради і я особисто багато працювали протягом останніх років, щоб максимально залучати кошти на розвиток економіки і соціальні потреби Хуста. Гроші надходили з державної казни, від участі в реалізації грантових проектів, з Державного фонду розвитку... Але треба наголосити: всі проекти з благоустрою не відбулися б без десятивідсоткового співфінансування з бюджету міста. А їх треба було десь брати і докладати!.. Тобто, без наповнення казни міста Хуста нам би все це не вдалося здійснити. І ми, наголошу, активно діяли. Тому зараз і створено хороші умови для середнього і малого бізнесу. У місті створено таку ділову атмосферу, що влада сприяє бізнесу, а бізнес підтримує владу. І за рахунок цього наповнюємо бюджет. За це хочу щиро подякувати нашим бізнесменам.

Ми предметно працювали над тим, щоб інвестиції вкладалися у місто. Нині діють три потужні бюджетоутворюючі структури: італійська фірма «Флоріан-Шуз», яка має виробничі потужності в приміському селі Рокосово, яке входить до Хустської ОТГ, — працює майже 700 людей. Друга структура — «Європейська фабрика» за участі італійських інвестицій. Це швейне виробництво забезпечує майже 150 робочих місць А третій об’єкт — фірма з французьким капіталом «ВУД Інтернаціонал». Виготовляє дубові бочки для вина та коньяку і експортує до Франції, Італії і США. Там працевлаштовано майже 200 людей. Заробітна плата — від 10 до 14 тисяч гривень плюс соцпакет і хороші умови праці.

Також працює німецька фірма з виготовлення за іноземними технологіями запчастин до автомобілів.

Незабаром, у жовтні, відкриття на околиці міста (для можливого довозу людей із сіл) філіалу угорської фірми «Берег кабель». Ми запросили цих інвесторів, їм сподобалися наші умови і наше ставлення. Тож, хоча в них і діють філіали у Берегові та Іршаві, але у Хусті буде найбільший — в одну зміну може працювати 750 робітників та інженерів. Створюються належні умови, аби підприємство працювало у дві зміни.

— Туризм — справа для Закарпаття дуже приваблива і перспективна, оскільки є всі природні й історичні передумови. Але потрібне плече підтримки влади...

— Також цілеспрямовано працюємо над розвитком нашого міста і громади в рекреаційному й туристичному руслі. Закарпаття і, зокрема, місто Хуст має стати Меккою туризму — магнітиком, який притягуватиме на відпочинок гостей з інших регіонів України та з-за кордону. Крім Долини нарцисів, у нас — руїни Замкової гори тощо. Активно діємо щодо участі у європейських грантових проектах спільно із сусідніми країнами. Перший проект — «Соляний шлях». У давнину сюди пролягала дорога, якою возили «біле золото». До речі, 23 вересня відкрито малу скульптуру, на якій зображена людина з трьома мішками солі. Отже, тут зі словаками виграли грантовий проект на 18 мільйонів гривень. Тож плануємо розпочати роботу з ремонту 1200 метрів дороги до замку, яка буде викладена з бруківки, як і тротуари. Другий євросоюзівський проект — «Туристична привабливість малих міст» — спільно зі словацьким містом Снина — дорога до самого верхів’я Замкової гори. На нього виділяється мільйон євро — Хуст отримає 40 відсотків або ж 400 тисяч. Решту — Снина. Є й інші напрацювання. Зокрема, з десятьма містами-побратими Хуста з таких держав, як Словаччина, Чехія, Румунія, Польща, Угорщина.

— А яким, Володимире Павловичу, бачите Хустську ОТГ через років... п’ять?

— Зараз у процесі децентралізації склалося так, що маємо Хустську об’єднану територіальну громаду, яка є однією з найбільших на Закарпатті. До міста Хуста приєднується ще 15 сіл. І великих. А це означає, що на нас лягає  висока ступінь відповідальності. Зараз уже розпочинаємо працювати над визначенням пріоритетних напрямків. Для кожного села потрібно розробити програму забору сміття, шукаємо місце для сортувального заводу і земельну ділянку для сміттєзвалища. На території Хуста є місце, але воно занадто мале і не зможе забезпечити потреби всієї громади.Треба першочергово повернутися до оновлення доріг у тих населених пунктах, які входять до громади. І третє — питання ремонту шкіл і садочків. Це три пріоритети, які ставлю перед собою на найближчу перспективу. А все інше — покаже час.

Із досьє «Голосу УкраЇни»

Володимир Кащук народився 3 вересня 1958 року в Хусті на Закарпатті. 1984-го закінчив Харківський юридичний інститут. Практично вся його діяльність пов’язана з рідним містом: працював юрисконсультом Хустського райвиконкому, секретарем і головою міськвиконкому, заступником і першим заступником голови райдержадміністрації, начальником об’єднаної державної податкової інспекції, відтак (2007—2010) — головою райдержадміністрації.
2010-го і 2015-го двічі обраний міським головою.

У вільний час надає перевагу заняттю спортом, підтримує місцевий футбольний клуб. А також Володимир Кащук — завзятий бджоляр, у  його пасіці є 65 бджолиних сімей.
Разом з дружиною Ганною виростили двох дочок, мають четверо онуків.



Хуст, Закарпатська область.

Фото надано Хустською міськрадою.