А в умовах регіону — це насамперед дрова і перероблена з них продукція.
Зрозуміло, що добрий господар заздалегідь дбає про тепло в оселі. Навіть якщо в ній газове опалення. Адже в теперішній час кожна пізня осінь і зима, незважаючи на прогнози синоптиків, може раптово завихорити холодами і несподіваними сніжними заметілями. Та й сподіватися на низькі ціни на блакитне паливо не доводиться. Бо уже з літа нас, споживачів, готують до того, що здорожчання газу невідворотне. Тож чому б не придбати на зиму й дрова? Тим паче на Закарпатті — найбільш залісненому регіоні України. Саме про це й ведемо розмову з провідним інженером із лісозаготівлі Берегівського лісгоспу Михайлом Буркалом. Фахівець розповідає, що великої шкоди лісам цього року завдали вітровали.
Зокрема, територією державного підприємства «Берегівський лісгосп» 25 квітня пронеслися сильні вітровії.
За словами директора Берегівського лісгоспу Богдана Шойного, стихією було пошкоджено понад півтисячі гектарів лісів. Пошкодження різної інтенсивності: сильної — майже півсотні гектарів, середньої — 139 гектарів, решта площ — слабкої.
Уже в травні фахівцями лісгоспу разом із представниками Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» проведено лісопатологічне обстеження. Тобто одразу ж перелічено низку заходів, які слід провести, щоб не дати пропасти поваленим деревам. Фахівці визначили також осередки шкідників і хвороб. Отже, пошкоджений ліс відтоді розробляється. Поламані вітрами стовбури вирізають і відправляють на переробку. А тонші й покришені залишки пускають на дрова. Берегівський лісгосп мав заготовити десять тисяч кубометрів дров. «Але у зв’язку з вітровалами, — продовжує нашу розмову Михайло Буркало, — змушені проводити й додаткові вибіркові санітарні рубки».
Нині завозять паливо до котелень бюджетних і освітніх установ. Їх уже забезпечено відсотків на вісімдесят. А населення отоварено на вісім тисяч кубометрів. Роботи тривають. Заготівля проводиться насамперед власними силами — у кожному з чотирьох лісництв працюють свої бригади. Але залучені й підприємці з таких товариств, як «Нумінатор», «Кодекс», фізичні особи — підприємці Балог, Куберка...
Щодо ціни, то для бюджетних установ куб коштує (без ПДВ) — 1 125 грн з доставкою. Подешевшало — було 1 185 грн. А населенню виписують за 570 грн (з ПДВ) кубометр. Найбільше дров заготовлюється у лісомисливському лісництві імені Маурера і в Берегуйфалівському.
Доречно додати, що, як у справжнього господаря, тут залишилися дрова ще з минулого сезону та зберігається і так званий стратегічний запас. Адже взимку можуть виникати різні несприятливі ситуації. А обігрівати приміщення треба. Особлива увага у районі за таких непередбачуваних обставин — школам, дитсадкам та лікарні.
