На необхідності ухвалення цього документа також наголошувалося під час засідання Національної ради з питань антикорупційної політики.
Основна проблема, на розв’язання якої спрямований цей законопроект, полягає в тому, що вже майже три роки в Україні немає основного стратегічного документа у сфері запобігання та протидії корупції. На думку урядовців, це призвело до розбалансованої та малоефективної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших публічних інституцій у питаннях запобігання та протидії корупції. Натомість за-твердження нової антикорупційної стратегії дасть змогу забезпечити всі публічні інституції надійним дороговказом та інструментарієм на найближчі п’ять років. У Кабінеті Міністрів розраховують зробити значний стратегічний крок уперед на шляху мінімізації корупції та суттєво підвищити темпи її соціально-економічного зростання.
Відповідно до статті 18 чинного закону про запобігання корупції, проект такої стратегії має розроблятися на основі аналізу ситуації, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії, йдеться у пояснювальній записці до документа.
В основу розробленої Антикорупційної стратегії покладено п’ять принципів: оптимізація функцій держави та усунення їх дублювання; цифровізація та відкриття даних; створення законних альтернатив для наявних корупційних практик; забезпечення нетерпимості до корупції як серед посадовців, так і серед звичайних громадян; забезпечення невідворотності покарання корупціонерів.
На думку голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, перші результати від впровадження стратегії громадяни відчують уже за один-два роки. «Хоча попередня стратегія була виконана на 70 відсотків, проте за оцінками Інституту економічних досліджень її реалізація щороку додавала 6 відсотків, або майже 170 мільярдів гривень ВВП», — сказав очільник НАЗК та припустив, що ухвалення та реалізація пропонованої стратегії дасть змогу зменшити щорічні збитки від корупційних діянь на понад 200 мільярдів гривень.
Зазначимо, що результати численних досліджень свідчать: корупція, як і раніше, залишається однією з найважливіших та найгостріших для населення проблем, акцентують урядовці. Вони спираються на дослідження, проведене навесні 2020 року за методикою стандартного опитування щодо рівня корупції. Дані такі: 91,2 відсотка українців вважають проблему корупції «дуже серйозною» (69 відсотків) або «швидше серйозною» (22,2 відсотка). Настільки ж гострою, з позиції громадян, є лише проблема війни на Донбасі. Крім того, за дослідженням, проведеним у січні 2020 року, 49 відсотків респондентів віднесли корупцію до однієї з трьох найважливіших проблем.
Про нагальну потребу у викоріненні корупції та незадовільний стан дотримання принципів верховенства права свідчать і дані, отримані від представників приватного сектору економіки. Так, за результатами опитування підприємців, проведеного Світовим банком в Україні в 2019 році, встановлено, що 74 відсотки суб’єктів господарювання вважають корупцію найбільшою перешкодою або значним обмеженням для бізнес-середовища. За результатами цього ж дослідження встановлено й те, що 32,3 відсотка представників бізнесу значним обмеженням вважають нинішній стан судової системи України. Для порівняння: для регіонів Європи та Центральної Азії середній показник становить 12,7 відсотка, а середній для всіх країн — 15,4.
Під час опитування, проведеного у жовтні 2019 року Американською торговою палатою, понад 40 відсотків представників бізнесу повідомляли про наявність у них корупційного досвіду протягом останнього року. А серед трьох кроків, які допомогли б поліпшити бізнес-клімат та залучити прямі іноземні інвестиції, респонденти найчастіше обирають проведення реальної та ефективної судової реформи (85 відсотків) та боротьбу з корупцією (54 відсотки).
Результати порівняльних досліджень свідчать про те, що проблема корупції для України є гострішою, ніж у багатьох інших країнах регіону чи світу. Отже, Україна має продовжувати здійснювати заходи, спрямовані на зменшення рівня корупції в Україні. А для того, щоб такі кроки були дієвими, ефективними та скоординованими, надзвичайно важливо ухвалити нову антикорупційну стратегію та розробити на її виконання відповідну державну програму, наголошують представники Кабінету Міністрів. І вказують на те, що попередня антикорупційна стратегія не була імплементована повною мірою та що впродовж останніх років антикорупційні заходи реалізуються безсистемно та нескоординовано.
