А ще у першу каденцію, згадує Євгеній Олексійович, у комунального підприємства не було ні техніки, ні навіть лопати, а сміття з міста на територію завозили єдиним конем, бо не було чим вивезти на сміттєзвалище. Сюди ніхто не хотів іти на роботу. Нині ситуація кардинально змінилася — престиж комунальників піднявся зарплатою, тим, що сюди закупили сучасну техніку, тож є на чому працювати. Комунальне підприємство «Костопількомунсервіс» Костопільської міської ради — одне з кращих в області.

— Багато зроблено, але ще потрібно чимало зробити для міста, — розмірковує Євгеній Денисюк. — Тож майбутньому керівнику потрібно буде подбати про модернізацію очисних споруд, про те, щоб місто повністю перейшло на роздільне збирання сміття, закупити 5 тисяч 125-літрових контейнерів для його збору в індивідуальний сектор... Отож у новообраного голови буде робота і по місту, і по майже 30 населених пунктах, які увійдуть до Костопільської ОТГ.
Євгеній Денисюк хоче сказати, що 25 жовтня люди обиратимуть не лише міського голову, а й голову Костопільської ОТГ, у якій проживатиме дві третини населення (майже 48 тисяч осіб) Костопільського району в нинішніх його межах. Тобто він матиме ще більше клопотів і йому разом з депутатами доведеться розв’язати чимало проблем цих населених пунктів.

— Я побував майже у всіх селах майбутньої Костопільської ОТГ. Враження гнітючі, — не приховує емоцій Євгеній Денисюк, який балотується на посаду голови цієї об’єднаної територіальної громади. — Села занедбані, дорога є тільки до Великого Мидська, а до Гути шосейка у вибоїнах. Не кращі вони і між іншими селами... Треба багато зробити щодо благоустрою сіл, підвищення рівня життя людей, для чого налагодити міні-виробництва з переробки сільськогосподарської продукції, м’яса, дикоросів. Адже селяни скаржилися, що їм нема куди дівати залишки вирощеного. А це була б копійка для них, робочі місця, заробітна плата, відрахування до бюджету. І справді, новообраному голові ОТГ потрібно буде засукати рукави і працювати цілодобово на благо громади. Треба шукати інвесторів, які готові були б вкласти гроші у міні-виробництва з виготовлення ковбасних виробів, соків тощо. Йому належить стукати в усі владні кабінети, аби розв’язати проблеми ОТГ, яких, як я переконався, чимало. Мене вразили забиті дошками вікна у багатьох селах — зокрема таке побачив у Гуті, Рудні, Олександрівці, Пенькові, Майдані, Осовій... Молодь залишає села в пошуках роботи і кращого життя, села старіють. Щоб підняти села з колін, з власного досвіду по місту знаю, що потрібно буде працювати до сьомого поту, мати програму конкретних дій, зуміти згуртувати громаду, аби ті плани і задуми реалізувати. Зробити це буде нелегко, особливо зараз, в умовах карантину. Але для того й обирають керівника ОТГ і депутатів, щоб вони працювали для громади.

Рівне.

Фото надано автором.