Про це під час спільної прес-конференції повідомили народні депутати Ганна Бондар, Дмитро Гурін та Ірина Верещук.

За словами Д. Гуріна, щодо цього законопроекту проводилась брудна кампанія з його дискредитації: «Проект критикується і наголошується, що ми вводимо «смотрящого» в Києві, який зможе впливати на рішення місцевої влади або накладати на них вето. Це не так. Держава не матиме жодного права вето, натомість у проекті нарешті, після десятиріч вимоги Ради Європи, розділяються повноваження місцевої влади та державної адміністрації».

Новий закон про столицю, переконаний він, — це шанс повернути в місто самоврядування, якого тут не було вже 185 років. «Це дивно, але Київ — місто, яке має найменше прав у країні. За проектом закону, всі права на управління містом передаються міському голові, а Кабмін та Президент відмовляються від права ставити йому завдання», — зауважив Д. Гурін, додавши, що за державною адміністрацією, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування та вимог Ради Європи, залишається лише право на судовий спір з місцевою владою, коли є неоднозначність, різні позиції.

«Ми засуджуємо розповсюдження суспільно небезпечної інформації щодо впровадження інституту «смотрящих», що підриває довіру до однієї з найбільш популярних реформ у країні — децентралізації, невід’ємною частиною якої є обмеження права держави на втручання у повноваження місцевого самоврядування. Наш закон де-факто впроваджує децентралізацію, в Київ повернуться райони з районними радами, бюджетами та повноваженнями. Бо саме вони мають займатися школами, садочками, ямами у наших дворах», — наголосив народний депутат.

У свою чергу Ганна Бондар зауважила, що законопроект ґрунтується на принципах сталого розвитку і напрацьований, зокрема, відповідно до указу Президента про цілі сталого розвитку України до 2030 року.

Щодо новел законо-проекту, то у ньому впроваджується інститут стратегічної документації, яка напряму пов’язана з бюджетуванням міських проектів та програм. «Сьогодні жодні рішення щодо містобудівної документації не пов’язані з процесом бюджетування. Ми цю хибну практику забороняємо і запроваджуємо чітку систему документів, пов’язаних між собою. Якщо рішення ухвалено спільно з громадою міста і це зафіксовано у міській планувальній документації — воно буде профінансовано», — додала Г. Бондар.

Крім того, пропонується провести великий міжнародний архітектурний містобудівний конкурс на концепцію нового Генплану Києва. Бо сьогодні, за словами політика, Генплан не відповідає на головні запитання: місто має розвиватися екстенсивно чи інтенсивно, не вирішує питання агломерації тощо.

У проекті передбачено також, що детальний план територій не має суперечити Генплану міста. «Ми спускаємо детальний план на рівень району. Так громада району зможе ретельно обговорити цей документ, щоб потім він був прийнятий і не суперечив Генплану. Також ми пропонуємо у проекті деякі положення, які уряд планує внести в галузеві закони. Наприклад, історико-архітектурно-опорний план стає не складовою Генплану, а його вихідними даними. Тобто спочатку працюють історики та охоронці, визначають історичні реали, об’єкти, які потребують збереження, лише після того приходять містопланувальники. Це європейська практика. Сподіваюсь, що ця норма буде не лише в нашому законі, а й у галузевому законі про охорону культурної спадщини», — наголосила парламентарій.

Насамкінець Ірина Верещук висловила сподівання, що брудна кампанія щодо проекту нарешті буде припинена і столиця отримає сучасний, актуальний, модерновий і потрібний закон.

Довідково

Із висновків та рекомендацій Ради Європи:

«Що стосується управління та розподілу владних повноважень, законопроект продовжує тенденцію, характерну для попередніх законопроектних пропозицій, і чіткіше відокремлює функції та повноваження місцевого самоврядування та виконавчої влади. Зокрема, функції та посада міського голови, з одного боку, та голови Київської міської державної адміністрації, з другого боку, розмежовані, доходячи до чіткої заборони Київському міському голові очолювати Київську міську державну адміністрацію. Це також є дуже позитивним кроком».

«Водночас деякі реформаторські положення законопроекту потребують повторного перегляду для досягнення задекларованих цілей...».