Понад сотня осіб прийшли попрощатися із шанованим односельцем, котрий героїчно обстоював українську державність у 1940-х роках у кривавих боях з німецькими військами та підрозділами НКВС.
Народився Олександр Мартинович у селі Зульня на Рівненщині. Взимку 1943-го 19-річний юнак розпочав свій бойовий шлях у лавах УПА під командуванням легендарного курінного «Кори». У 1947-му хлопця важко поранили в бою і захопили в полон, а потім вислали до табору на Колиму. Там Олександр Деркач брав участь у Воркутинському повстанні політв’язнів, а згодом — у Кенгірському повстанні в Казахстані. Після повернення з таборів на рідну землю Олександр Мартинович спочатку поїхав на заробітки на Кіровоградщину, а в 1960-х роках оселився з дружиною в Дубрівці на Житомирщині.
«У нас була одна мета — або здобути Українську державу, або згинути в боротьбі за неї, — згадував буремні воєнні роки Олександр Мартинович. — Усі повстанці УПА з моєї рідної Зульні загинули за ідею. Я єдиний залишився живий». Коли в Баранівці у 2015 році урочисто відкрили пам’ятний знак героям УПА, саме Олександру Мартиновичу доручили підняти червоно-чорний прапор на флагштоку біля пам’ятника. А нині справжньому патріоту України віддали останні почесті салютом зі стрілецької зброї.
Фото із сайту suspilne.media
