Перший стосується прожиткового мінімуму. Маємо ситуацію, зазначила міністр Марина Лазебна, коли цей показник використовується для будь-яких фіскальних визначень, проте не виконує основного завдання — не слугує стандартом соціального захисту громадян. Сьогодні до величини прожиткового мінімуму «прив’язані» майже 180 норм, які регулюють кримінальні, господарські, адміністративні питання. Це удвічі більше, ніж кількість норм, що регулюють питання соціальних виплат, яких 79.

Другий напрям. Удосконалення пенсійного законодавства в солідарній пенсійній системі, зокрема встановлення дати щорічної індексації пенсій, її поширення на окремі категорії пенсіонерів, яким пенсія не індексується, встановлення особливостей пенсійного забезпечення батьків дітей з рідкісними захворюваннями та інше.

Третій. Запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи для окремих категорій професій, яким пенсія призначається достроково.

Четвертий. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення, підвищення захисту майнових прав та інтересів учасників накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

І, нарешті, п’ятий напрям — це запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.

За словами Марини Лазебної, щодо першого і другого питань Мінсоцполітики напрацювало чотири законопроекти, які системно розв’язують проблеми, що накопичились. Нині завершується їхнє узгодження з іншими центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами.

Щодо блоку питань накопичувальної системи пенсійного забезпечення Марина Лазебна зазначила, що у Верховній Раді на розгляді перебуває законо-проект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», реєстр. № 2683 від 27.12.2019. Мінсоцполітики повністю підтримує його ідею як основу для запровадження другого рівня та необхідність його прийняття до кінця року з урахуванням пропозицій від Мінсоцполітики, які знизять корупційні ризики, ризики монополізації, підвищать захист пенсійних накопичень людей та забезпечать комплексний розвиток усіх трьох рівнів пенсійної системи України.

Учасники зібрання відзначили провідну роль у формуванні надійності пенсійного накопичення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національного банку України та запропонували передбачити в Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року конкретні заходи зі створення дієвої системи захисту та гарантування пенсійних накопичень громадян на другому та третьому рівнях накопичувальної системи та створення інструментів для залучення пенсійних накопичень у розвиток економіки держави.

Вл. інф.