Плакало небо, про яке вони мріяли...
Труни з тілами двох курсантів Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба 6 жовтня доставили літаком з Харкова на рідну землю.
Дмитро Студінський знайшов вічний спочинок у селі Скоморохи Житомирського району, де він народився та виріс. Кілька сотень людей — родичі, однокласники, вчителі, односельці та військовослужбовці — прийшли 7 жовтня до сільської церкви попрощатися із загиблим курсантом та віддати йому останню шану.
Богдана Матвійчука зустрічали містяни та військовослужбовці «живим коридором» на в’їзді до Новограда-Волинського біля Меморіалу загиблим воїнам. За 19-річним юнаком, єдиною дитиною в родині, плакало небо, про яке він мріяв зі шкільної парти. Церемонія прощання з Богданом відбулася в міському Будинку офіцерів 7 жовтня. Цей день у Новограді-Волинському оголосили Днем жалоби. Поховали юнака на Алеї слави на міському кладовищі.
