Народився 29.01.1951 р. у селищі Велика Багачка Полтавської області. Закінчив Харківський університет (1972) і відтоді працює в Інституті теоретичної фізики НАН України (з 1989-го — заступник директора, з 2003-го — директор), у 1992—2005 роках — також професор Києво-Могилянської академії, від 1996-го — Київського держуніверситету. У 2009—2011 роках — головний учений секретар НАН України. У 2011—2020 роках — віце-президент НАН України.
Має наукові праці в галузі теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмено-молекулярних систем, послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми і сформулював строгі мікроскопічні рівняння й ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми; розвинув теорію гальмівного випромінювання у плазмено-молекулярних системах
Фото зі сторінки НАНУ у Фейсбуці.
