Вони відбулися в Комітеті з питань правової політики з метою підготовки рекомендацій щодо підвищення ефективності системи примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Учасники слухань обговорили проекти найважливіших законодавчих актів з цих питань, які перебувають на розгляді комітету, та ключові проблеми у реформуванні галузі.

Відкриваючи слухання, заступник голови комітету, керівник робочої групи з опрацювання законопроектів щодо удосконалення примусового виконання судових рішень і рішень інших органів Валерій Божик зазначив, що це питання є надзвичайно важливим, зважаючи на низку дискусійних і нерозв’язаних проблем.

У свою чергу віце-прем’єр-міністр України — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков повідомив, що уже відбулося перше засідання новоствореної Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини і триває планування її роботи. «Наслідки, які має Україна в ЄСПЛ, — це результат невиконання рішень національної судової ланки. Переконаний, що судочинство в цілому є неідеальним і судова справа є незакритою, поки не виконано рішення суду», — зазначив Олексій Резніков.

На вимоги рішень ЄСПЛ та Комітету Ради Європи щодо необхідних змін до законодавства для виконання рішень національних судів звернув увагу начальник відділу департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.

На законопроекті № 3609 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів акцентував увагу заступник міністра юстиції України Андрій Гайченко. За його словами, цей проект передбачає зміни, які мають підвищити ефективність роботи приватних і державних виконавців, запобігти використанню «сірих схем» і сприяти їх закриттю.

А керівник Проекту ЄС «Право-Justice» Довидас Віткаускас навів такі цифри: лише 2,6% — рівень виконання судових рішень за минулий рік, а реальне річне виконання — 1,4%. Система приватних виконавців набагато ефективніша, у той час як в Україні працюють понад 250 приватних виконавців, а в системі Державної виконавчої служби — 4500. «Один приватний виконавець збирає в п’ять разів більше, ніж державний виконавець. Хоча приватних виконавців у 20 разів менше. І питання не лише у виконанні рішень суддів, а й у соціально-економічній політиці держави. Тому потрібно обговорювати питання як розширювати повноваження приватних виконавців, вдосконалювати систему державної виконавчої служби та що робити з мораторіями, які заважають ефективно виконувати судові рішення», — зазначив Довидас Віткаускас.

У свою чергу заступник Бізнес-Омбудсмена Тетяна Коротка зазначила, що за п’ять років діяльності надійшло понад 500 скарг на невиконання судових рішень державними органами. Як показує практика, з кожним роком кількість скарг зростає. У січні 2021 року буде представлено звіт із загальною проблематикою примусового виконання судових рішень, необхідністю додаткового інструментарію для приватних виконавців, мораторію, судового контролю.

За результатами слухань буде підготовлено проект рекомендацій, що розглядатимуться на засіданні комітету, і сподіваємося, вже найближчим часом цифри невиконаних рішень будуть зовсім інші.