Фундаментальна стаття Юрія Туниці, відомого українського економіста-еколога, багаторічного ректора Національного лісотехнічного університету України, академіка НАН України, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України викликає неабиякий інтерес. Вона містить надзвичайно актуальні та основоположні тези щодо майбутніх державотворчих процесів.
Потреба у формуванні об’єднавчої за метою, мирної, центристської, ліберально-демократичної ідеології конституційного панукраїнізму настала давно. Лише через зміцнення громадянської злагоди, яка консолідує та згладить протиріччя у єдину спільну мету досягнення всеосяжного миру й благополуччя в Україні, можливим видається становлення України як важливого, сильного та рівноправного гравця на світовій арені.
Об’єднання українців заради спільної мети попри політично відмінні світогляди відоме з нашої історії різних періодів. Тому ідея конституційного панукраїнізму є такою, що давно назріла. Важливим в успішній реалізації цієї концепції є усвідомлення всіма і кожним незаперечної істини, що спільне державне благо гарантує і благо особисте. А державотворча політика та її реалізація повинні базуватись на засадах моралі та християнських цінностях. Поруч із зазначеним повинна йти пліч-о-пліч і сильна правова система, яка має гарантувати обмеженість монопольного олігархічного впливу та справедливий розподіл економічних благ. Ключову роль відіграватиме незалежність, незаангажованість та об’єктивність судової системи, як і чіткий вплив державних регуляторів.
Особливої уваги заслуговує думка автора щодо здійснення активного системного виховання патріотизму і гордості громадян ще змалку та з юності. На жаль, на рівні держави ми повинні констатувати практичну відсутність системи патріотичного виховання. Прийнята освітня модель не в повній мірі справляється з цими завданнями. В результаті молоді люди недостатньо патріотично націлені в житті, часто мають комплекс меншовартості та несповна пишаються своєю державою, яка насправді на карті світу дає їм неабиякі можливості. Життя на чужині, до якого з різних підстав вдаються багато молодих людей, є яскравим прикладом невдалої патріотичної позиції державних чиновників. Більшість із тих, хто ще лиш навчається за кордоном, помірковують над тим, щоб не повертатися для праці в Україні. Така ситуація може мати катастрофічно згубні наслідки.
Політичні опоненти часто в агонії популістських битв забувають про основне — державні цілі. Натомість, як обґрунтовано зазначає автор, потрібно перенести цю битву зі сфери безглуздого піару до наукового осмислення наявних проблем.
Подолання останніх є в силах лише для згуртованого суспільства. Злагода же формується лише завдяки спільній мотивуючій меті, яка мусить бути чітко науково сформульована, а її виконання визначено практичними кроками. Концепція конституційного панукраїнізму може стати надійною ідеологічною платформою вирішення багатьох негараздів і заслуговує на провідну роль серед інших теорій розвитку нашої держави.
Маркіян МАЛЬСЬКИЙ, доктор юридичних наук, почесний консул Австрійської Республіки у м. Львові.