Та, як наслідок, заміщення імпорту традиційних енергоресурсів місцевими видами палива.
«Біоенергетика вже стала трендом у країнах Європи. Україна налаштована доєднатися до європейського «зеленого» курсу, адже розвиток біоенергетики повністю відповідає нашим євроінтеграційним прагненням у контексті кліматичної нейтральності. Крім того, біоенергетика — це ще й можливість диверсифікації значних обсягів палива на шляху до прискорення досягнення енергетичної незалежності. Розроблені нами законопроєкти дадуть змогу заміщувати природний газ біопаливом, загальний потенціал якого становить понад 37 мільярдів кубометрів на рік», — зазначила т.в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.
Зокрема, законопроект про розвиток ринку твердих біопалив передбачає запровадження системи електронної торгівлі ними. Цей крок має знизити і вирівняти ціни на біопаливо, підвищити його якість та забезпечити стабільне постачання сировини для твердопаливних котелень та біоТЕЦ. До того ж законопроект, затверджуючи вимоги до якості біопалива, що буде реалізовуватися через електронну систему, також передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог торгівлі. За попередніми оцінками, лише 40 відсотків вітчизняного агросектору дасть можливість замістити понад 9 мільярдів кубометрів природного газу.
Сприяти розвитку галузі також має законопроект про звільнення біопалива від податку на викиди вуглекислого газу (СО2). Розробники законопроекту зазначають, що у світі біомаса вважається СО2-нейтральним паливом, адже при її спалюванні двоокису вуглецю утворюється стільки ж, скільки було поглинуто рослинами під час росту. Отже, скасування податку на викиди СО2 із підприємств, що спалюють біомасу, стане ще одним кроком до узгодження українського законодавства із нормами ЄС та матиме позитивний вплив на інвестиційну привабливість біоенергетичних проєктів.
Метою ще одного законопроекту має стати стимулювання вирощування енергетичних рослин. При цьому розробники законопроекту зазначають, що для такої діяльності цілком підходять малородючі та непридатні для вирощування сільськогосподарських культур землі, яких в Україні налічується майже 4 мільйони гектарів. На думку експертів, цих площ цілком достатньо для вирощування такого обсягу енергетичних рослин, який потенційно дасть можливість замістити майже 20 мільярдів кубометрів газу на рік.
Міністерство енергетики та Держенергоефективності також припускають, що розвиток використання біометану дасть змогу замістити майже 8 мільярдів кубометрів природного газу.
Реалізація тільки цих законодавчих ініціатив дасть змогу не лише цілковито відмовитися від імпорту природного газу, який у 2019 році становив 14,2 мільярда кубометрів та коштував 3 мільярди доларів, а й розглядати можливості щодо його експорту. Адже загальний обсяг використання природного газу минулого року становив майже 30 мільярдів кубометрів, тоді як загальний потенціал виробництва біопалива — понад 37 мільярдів кубометрів на рік. «Використання навіть половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбутися залежності від імпорту газу. Тому настав час активізувати цей напрям із користю для нашої економіки, зміцнення національної валюти та енергозабезпечення громад», — вважає заступник голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.
Окрім зниження імпортозалежності держави, законопроекти щодо активізації розвитку біоенергетики також дадуть змогу створити нові робочі місця, збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів, створити безвідходне виробництво, скоротити викиди парникових газів та загалом покращити екологічну ситуацію в країні.
«Пропоновані законопроекти дадуть змогу полегшити впровадження біоенергетичних проектів та підвищити їх інвестиційну привабливість. Місцеві громади та бізнес матимуть більше можливостей, щоб встановлювати твердопаливні котельні, когенераційні установки на біомасі та забезпечувати свої енергетичні потреби, особливо в опалювальні періоди», — переконаний т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура.
