Що вже зроблено законодавцями, а над чим ще належить докладно попрацювати?
Уже в листопаді українці зможуть отримати легітимні правові механізми, які стосуються народовладдя через проведення всеукраїнського референдуму. На цьому наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час прес-конференції на тему: «Чи можна в Україні провести референдум і що з цим робити?», яка відбувалася в онлайн-режимі.
Р. Стефанчук розпочав із того, що і Президент, і провладна партія «Слуга народу» є прибічниками питань запровадження в Україні інститутів прямої демократії. Він поінформував, що при Верховній Раді створено робочу групу, яка працює над низкою законів стосовно народовладдя. «Першим таким млинцем, а я переконаний, що це не млинець-нанівець, а гарний нормативний акт, є закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, — сказав Перший заступник глави парламенту. — Коли він готувався, на мій погляд, відбулося максимально відкрите обговорення і чесна дискусія. Тепер ми перебуваємо на завершальній стадії прийняття цього нормативного акта. Він пройшов уже друге читання в комітеті й тепер опрацьовується юристами. Щиро сподіваюся, що тільки-но Верховна Рада з 3 листопада повернеться до стандартних пленарних засідань, цей документ винесуть у зал. Розраховую, що вже в листопаді народ України зможе отримати легітимні правові механізми, які стосуються народовладдя через проведення всеукраїнського референдуму».
Але це тільки перший етап, підкреслив Р. Стефанчук. Робоча група не зупиняється і працює над іншими документами. Насамперед йдеться про проведення місцевих референдумів. Адже після виборів, 25 жовтня, це питання стане актуальним як ніколи. Народ повинен мати інструменти контролю не тільки центральної влади, а й тієї, яку обирає на місцях, переконаний Перший заступник Голови Верховної Ради. «Ми вже проговорили основні підходи до формування цього документа, — сказав він. — І вже найближчим часом матимемо перший драфт (початковий проект) цього документа для того, щоб почати обговорювати його в робочій групі».
Але стаття 59 Конституції передбачає не тільки вибори та референдум, а й інші форми народовладдя, нагадав Руслан Стефанчук. А відтак, у робочій групі дискутують і з приводу інших законодавчих ініціатив. Зокрема, про законопроект, який стосуватиметься електронних петицій. Народні депутати та юристи працюють над тим, щоб надати їм відповідного правового режиму. Обговорюють і можливості делегувати громадянам право здійснювати контроль не просто шляхом впливу на прийняття рішень, а й шляхом відкликання суб’єктів, які приймають ці рішення. Нині триває дискусія з приводу того, хто саме підпадатиме під дію такого закону. Також розглядають перспективи виділення народу як окремого суб’єкта законодавчої ініціативи. «Знаю, що не всі підтримують цю ідею, і навіть у робочій групі з цього приводу полемізують, але якщо така ініціатива буде підтримана, то на часі стане розробка ще одного законопроекту — про законодавчу ініціативу народу України», — зазначив Р. Стефанчук.
Перший заступник глави парламенту також повідомив, що народовладдя мають намір поширити на всі гілки влади, в тому числі й на судову. «Це стосується передусім запровадження в нашій країні справжнього суду присяжних, а не того, що існує нині, — сказав він. — Ми обговорюємо можливість введення мирових суддів і питання, пов’язані з можливістю запровадження колективних позовів для того, щоб народ, об’єднавшись у відповідні групи, міг обстоювати свої права».
Р. Стефанчук закликав експертів, які мають ініціативи з приводу впровадження прямої демократії, долучитися до обговорення. «Члени робочої групи підтвердять, що ми максимально зацікавлені в повній відкритості та фаховій дискусії», — наголосив він. І додав: «Наявність одного інструментарію — це ще не весь процес. Тому нам треба багато попрацювати над підняттям правової культури громадян. Адже референдум, наприклад, це волевиявлення, яке матиме обов’язковий характер. Тому хотілося б, щоб предметом опитування ставали дійсно питання державної ваги, які об’єднують українську націю. Адже ми знаємо, що інколи референдуми призводили й до трошки інших наслідків». Окрім того, Перший заступник глави законодавчого органу влади звернув увагу й на вартість проведення референдуму. За попередніми підрахунками, зазначив він, йдеться майже про два мільярди гривень на одне опитування. І на це теж варто зважати під час організації збирання підписів для проведення референдуму.
Фото з офіційної сторінки Руслана Стефанчука у Фейсбуці.
