Окопи, бліндажі, лінія оборони... Молодий військовик з автоматом чергує на позиції в умовному районі Пісків. Запитую в нього, як служба.
Ілля «Док» розповідає, що служить у ЗСУ вже три роки:
— Із середини серпня тут, на передовій, а до того був у Києві, навчався.
— Чому позивний «Док»? — запитую.
— Тому що я лейтенант медичної служби, лікар загальної практики, магістр медицини, — відповідає військовик.
— Ого, — мимоволі виривається в мене... А що ж ти тут робиш — піхотний командир взводу?
— Поки що сюди розподілили, напевно, тут потрібніший. А взагалі медицини я навчався дев’ять років: спочатку Буковинський державний медичний університет у Чернівцях, інтернатура і ось нещодавно закінчив Українську військово-медичну академію. Тут у нас є лікар, — продовжує Ілля, — а я провів для бійців заняття з тактичної медицини, щоб вони розуміли, як надавати першу меддопомогу. Звісно, я хочу служити за спеціальністю, у військовій медицині, тому поки що пишу запити у високі штаби щодо мого переведення.
Різні історії доводиться чути на фронті...
На знімку: магістр медицини — піхотний командир взводу Ілля «Док».
Фото автора.
