Про це свідчать проміжні результати спостереження за виборами. Зокрема, оприлюднені Громадянською мережею «Опора». «І хоча загальна оцінка є позитивною, це, тим не менше, не свідчить про відсутність проблем під час виборчого процесу», — стверджує голова правління мережі Ольга Айвазовська.

За її словами, «Опора» зафіксувала порушення процедури організації й проведення виборів, проведення кампанії, ведення агітації та її фінансування.

Водночас експерт відзначила роботу правоохоронців, які активно моніторили та реагували на інформацію щодо порушень виборчого законодавства. Зокрема, у день голосування, як повідомляє прес-служба МВС, до поліції надійшло понад шість тисяч заяв та повідомлень, пов’язаних із виборчим процесом. За їх фактом поліцейські склали 324 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, а за 159 випадками — внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Серед найпоширеніших порушень — агітація у день виборів, порушення таємниці голосування, підкуп виборців, незаконне знищення виборчої документації, порушення порядку ведення реєстрів виборців або виборчих комісій, або списків виборців та незаконне використання виборчого бюлетеня (спроба або винесення виборчого бюлетеня).

Ще однією проблемою стала міграція автобусів з виборцями. «На жаль, було зловживання через процедуру зміни місця виборчої адреси, яка мала абсолютно гуманну мету», — зауважила О. Айвазовська, додавши, що такі автобуси були затримані в Києві, Київській, Одеській, Харківській областях. «Ми дуже сподіваємось, що всі відкриті кримінальні провадження за цими фактами будуть доведені до логічного завершення, оскільки на даний час уже є вручені підозри і тривають слідчі дії», — додала вона.

Як повідомляє ЦВК, явка виборців на місцевих виборах становила 36,88%. Водночас у комісії наголосили, що ця інформація не має офіційного характеру, оскільки відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року № 404 зазначені відомості надходять до комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які своєю чергою отримують ці дані від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном, або електронною поштою.

Великою помилкою О. Айвазовська вважає й поширення пропорційної системи з відкритими списками на рівень громад із населенням від 10 тисяч: «Ця система не відповідає завданням місцевого самоврядування і розвитку партійних організацій на місцях. Тому в українських реаліях з’явилось таке поняття, як «партійна франшиза», яка була необхідна представникам локальних еліт, бізнесу, активної частини громади, яка розуміла, що не може брати участь у виборчому процесі через монополію партій на висування списків кандидатів. Відповідно вони були змушені звертатись до партійних організацій, які готові були надати їм право висуватись».

«Система місцевого управління має бути максимально незалежна і представляти виключно інтереси територіальних громад і їх мешканців, а не політичних партій, які сьогодні отримали реальну можливість впливу на депутатів місцевих рад», — наголосила вона та закликала парламентаріїв все-таки повернутись до експертного доопрацювання виборчого законодавства, переглянути доцільність пропорційної системи з відкритими списками для місцевих виборів.

Щодо антиковідних заходів, то вони також не були вжиті в достатній мірі, вважає координаторка «Опори». По суті, відповідальність за це була покладена на місцеве самоврядування. У певних регіонах на ці заходи виділялись масштабні суми (Миколаїв, Запоріжжя). Але не було модельних розрахунків потреб на одну дільницю: малу, велику, середню, одного члена комісії тощо. Це призвело до того, що всі заходи реалізовувались у спосіб, на який вистачало фантазії та місцевих бюджетів.

Що ж до ініційованого Президентом опитування, то, за даними «Опори», інтерв’юєри були присутні майже на 55% виборчих дільниць. «Похибка щодо цього числа може сягати 4%. Відрізняється й представлення в регіонах. На Західній Україні було покрито 38% дільниць, на півдні — 79%, на сході та у центрі — 55—56%. Жодної системи, вибірки, фіксації відмов не було зафіксовано. Тобто це було опитування, яке більше мало ознаки певної акції, флешмобу, але точно не репрезентативної соціології. Тому ми закликаємо Президента зважати на наслідки цього опитування, на оцінки експертних організацій. У нас немає мети свідомо торпедувати Президента щодо цього, але в нього є функції, повноваження і обов’язки, і це опитування точно до нього не належить, а його якість є під великим сумнівом», — наголосила О. Айвазовська.

Власне, це попередній звіт, адже попереду дуже важливий етап — підрахунок голосів. Загалом місцеві виборчі комісії мають встановити результати волевиявлення не пізніше третього та шостого листопада (залежно від типу виборів), а в деяких громадах має відбутись ще другий тур виборів очільника громади.