З озимим ячменем впоралися швидко, адже під культуру відвели невелику площу — 31,4 тисячі гектарів. Ще швидше поклали в ґрунт насіння озимого жита, його клин значно менший у порівнянні з іншими озимими — 1,9 тисячі гектарів. На останніх гектарах кидають у землю зерна головного хліба — озимої пшениці, загальна площа якої становитиме понад 300 тисяч гектарів.
«Там, де озиму пшеницю посіяли до 27 вересня, уже мають сходи, рослини перебувають у фазі 2-3 листків, початку кущіння», — пояснюють фахівці обласного департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів.
Дату 27 вересня називають тому, що після цього числа в області почалися дощі. За словами фахівців, довгоочікувані опади забезпечили озимим дружні сходи. Водночас завадили продовженню польових робіт. Техніка не мала можливості заїхати в поле. 20 жовтня минули оптимальні строки для сівби озимих. Фахівці наголошують, що запізніла сівба може призвести до зниження врожаю наступного року.
Парадоксальність ситуації 2020-го полягає в тому, що аграрії не добирають врожаю через дефіцит вологи, а також втрачають вирощене знову-таки через... опади. Навесні і влітку дощів не було, а тепер їх забагато: на деяких ділянках почорніла кукурудза. Середня врожайність качанистої вкрай низька — 52,1 ц/га. Соняшнику пересічно збирають по 24 ц/га. Врожайністю сої теж не можна похвалитися: на круг молотять по 16,7 ц/га.
Загроза дефіциту вологи посилюється з кожним роком, говорять науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля, що знаходиться у Вінниці. У зв’язку з цим радять аграріям кардинально переглянути існуючу систему землеробства.
Насамперед запроваджувати технології, притаманні для клімату степової зони. Бо Вінниччина тільки на папері залишилася у лісостеповій зоні...
Вінницька область.
