Сміття треба сортувати й переробляти, але перебувати по сусідству з таким виробництвом ніхто не хоче

Про те, що проблема справді кричуща, і не тільки в курортних регіонах, а й усюди в Криму, відомо досить давно. Всі наявні сміттєві полігони Криму переповнені й ще кілька років тому остаточно вичерпали свій ресурс. Однак через нестачу місць для нових смітників їх знову і знову реанімують, продовжуючи термін служби всупереч всім санітарним нормам. Дійшло до того, що місцеві жителі вже самі перекривають під’їзні шляхи до діючих сміттєзбиральників, вимагаючи їхнього закриття. У липні нинішнього року таку акцію протесту влаштували жителі Бахчисарая, де комунальне підприємство розмістило полігон за 400 метрів від житлового мікрорайону.

Скільки ще можна так протриматися, не знає ніхто, але цього разу в Криму вирішили більше не чекати інвесторів й узялися виправити ситуацію самостійно. Для цього спочатку створили республіканське підприємство «Чисте місто», котре зайнялося збиранням побутового сміття з вулиць кримської столиці — найбільшого міста півострова, а потім замахнулися й на будівництво сміттєпереробного заводу. Заради цього Верховна Рада автономії випустила перший транш цільової республіканської позики в розмірі 133 мільйони гривень. Більша частина цих коштів, а саме 85,1 мільйона гривень, пішла на закупівлю сміттєзбиральної техніки, нових контейнерів та встановлення геоінформаційних систем на машини. Решту 48 мільйонів планують пустити на купівлю сортувальної лінії і приміщення для її встановлення. І ось тут почалися проблеми.

Як з’ясувалося, щоб побудувати сортувальний корпус із нуля, наявних коштів уже не вистачає й дефіцит становить майже 25 мільйонів гривень. Що робити? Знову залазити в бюджетну кишеню? Керівництво «Чистого міста» запропонувало альтернативний варіант — знайти виробниче приміщення, що не використовується, й у такий спосіб укластися в кошторис. Знайшли у промзоні міста й навіть заощадили 

5 мільйонів гривень. Але не так сталося, як гадалося...

Проти сміттєпереробного комплексу в межах міста виступила громадськість Сімферополя. Волонтери опитали на вулицях міста 4 тисячі людей і 3888 із них висловилися проти обраного для нього місця. «Питання, я гадаю, практично вирішено. Більшість із 4 тисяч опитаних сказали «ні» цьому проекту», — прокоментував результати міський голова кримської столиці Віктор Агєєв. Цікаво, що п’ять років тому аналогічний комплекс, який збиралася будувати німецька компанія Benreg Europe GmbH, пропонували винести за межі Сімферополя, але проти його розташування також знайшлися аргументи.

Думки експертів із приводу нинішнього проекту знову розділилися. Частина екологів його підтримали, натомість проти головлікар онкологічного диспансеру Федір Кисельов. «Я категорично не приймаю запевнень стосовно абсолютної екологічної безпеки підприємства. Адже навіть надсучасні сміттєпереробні заводи не позбавлені небезпечного впливу на здоров’я людей. Ми й так щорічно маємо тривідсотковий приріст ракових захворювань, — заявив лікар, розкритикувавши екологів. Проти місця розташування проекту висловилися й два десятки громадських організацій міста.

Тим часом керівництво «Чистого міста» наполягає, що сміттєпереробна лінія у промисловій зоні нешкідлива для городян і виправдана з економічної точки зору. «У нас уже є на руках попередній висновок фахівців Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва і він дає змогу реалізувати проект. Ми витримуємо всі санітарні норми для таких підприємств, — розповів директор «Чистого міста» Валерій Гуменюк. — Ми також готові створити громадську раду, включити до неї екологів, лікарів, журналістів і працювати під їхнім контролем».

На лінії стоятиме новітнє устаткування, що дає можливість переробити сотні тонн сміття за лічені години, запевняє директор. «З одного боку до цеху заїжджають сміттєвози, з другого — вивозять пресовану вторсировину й відходи. Сміття перебуває в нас максимум добу, — каже В. Гуменюк. — Позаштатні ситуації, як, наприклад, відключення електроенергії, зупинка лінії й накопичення з цієї причини сміття, виключені. У такому разі сміттєвози вирушать одразу на смітник, минаючи сортування». А якщо лінія запрацює, каже директор, кожна сміттєзбиральна машина зможе робити за зміну не три, як тепер, а чотири ходки, скорочуючи транспортне плече. Місту це, безперечно, вигідно.

Але сортування — це ще не переробка сміття, і навряд чи бюджет автономії нині подужає новий транш позики, щоб самостійно побудувати переробний комплекс. Адже вже в червні наступного року кошти позики доведеться повертати, а проект ще не приніс жодної гривні прибутку, якщо не вважати сплачених у бюджет податків. Чи не вийде так, що сортувальна лінія запрацює, а купувати вторсировину буде нікому? «Ні, — впевнений директор. — Навіть якщо заводу, що переробляє вторсировину, до того моменту не буде, покупці із сусідніх областей готові хоч зараз забирати її своїм транспортом». Цей бізнес доволі прибутковий, але досі залишається в тіні. На смітниках працюють сотні бомжів, буквально в рабських умовах, за гроші сортуючи сміття. «Ми все це знаємо, бачимо, і чи не тому такий галас здійнявся навколо комплексу, що комусь не хочеться, щоб цим зайнялося державне підприємство», — каже Валерій Гуменюк.

Одне слово, всі розуміють, що сміття треба сортувати й переробляти, але по сусідству з таким виробництвом ніхто не хоче бути. Влада кримської столиці виділили підприємству «Чисте місто» ділянку на околиці Сімферополя, тільки щоб прибрати сортування відходів за межі міста. Її доводи —  екологія і здоров’я городян, які дорожчі за гроші. Міськрада готова навіть дати 5 мільйонів гривень, тільки щоб підприємство було на околиці, але цього вочевидь недостатньо для будівництва комплексу на новому місці.

Ініціатори проекту, навпаки, наполягають на його екологічній безпеці й економічній доцільності розташування сортування у міський промзоні. А поки що за майбутнім пілотного проекту уважно стежать і інвестори, і кримчани. Американська компанія SHER Technologіes рік тому заявила про намір вкласти в будівництво сміттєпереробного комплексу в кримській столиці 200 мільйонів доларів, але поки що вичікує. У Бахчисараї аналогічний проект презентувала німецька фірма «Інсил». Усі зацікавлено спостерігають за піонером «Чистого міста» в Сімферополі. Громадські слухання, які повинні вирішити його долю, обіцяють бути спекотні.

Крим.