Цим рішенням КСУ скасував кримінальну відповідальність за завідомо недостовірне декларування або умисне неподання декларації, визнав неконституційними низку повноважень Національного агент-ства із запобігання корупції (НАЗК), зокрема, щодо здійснення перевірок декларацій чи винесення приписів щодо порушення антикорупційного законодавства, позбавив агент-ство права мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про факти корупції. КСУ також вказав, що вплив НАЗК (як органу виконавчої влади) на суди (як органи судової влади) є неконституційним. Крім того, цим рішенням закрито вільний доступ до реєстру декларацій.

Розбіжна думка Сергія Головатого

Зауважимо, що рішення КСУ про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства не підтримав заступник голови Конституційного Суду Сергій Головатий. У висловленій ним розбіжній думці, зокрема, зазначається, що висновок КСУ про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування є юридично необґрунтованим. «Стаття 366-1 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання ним декларації. Отже, юридична конструкція цієї статті чітко вказує на те, що суб’єкт декларування нестиме відповідальність виключно за умови, якщо на момент подання де-кларації він знав про недостовірний характер внесених до неї відомостей», — зазначає С. Головатий та звертає увагу, що кримінальна відповідальність настає, лише якщо неправдиві відомості в декларації відрізняються від реальних на понад 250 прожиткових мінімумів.

Також С. Головатий не погоджується з обмеженням повноважень НАЗК здійснювати контрольні функції і повноваження щодо всіх суб’єктів, на яких розповсюджується дія закону, в тому числі й суддів. «Вважаю, що застосована в рішенні теза не має жодних юридичних підстав. Наділення НАЗК окремими контрольними функціями та повноваженнями щодо всіх суб’єктів, на яких поширюється дія закону, включно із суддями системи судоустрою та суддями Конституційного Суду, не може розглядатися як «контроль над судовою владою». Адже визначені законом повноваження НАЗК не є втручанням у професійну діяльність суддів — здійснення правосуддя, а спрямовані на досягнення легітимної мети — запобігання корупції в державі», — зазначає він.

Закрито доступ до державного реєстру декларацій

Як наслідок, на виконання цього рішення Конституційного Суду голова НАЗК Олександр Новіков був змушений видати наказ про закриття з 19-ї години 28 жовтня доступу до Єдиного державного реєстру декларацій (на знімку). Крім того, на сайті НАЗК замість функції, яка давала змогу громадянам та юридичним особам зробити заяву про корупцію, з’явився напис, що на виконання рішення КСУ «повідомлення про корупцію більше не приймаються».

Отже, після закриття доступу до реєстру декларацій державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їх перевірку, зберігання та оприлюднення. «Це нищівна поразка антикорупційної реформи в Україні. Сподіваємося, що законодавці не нехтуватимуть цією ситуацією, а в України ще буде шанс на державний апарат без корупції», — зазначив під час брифінгу голова НАЗК Олександр Новіков.

За його словами, фактично це рішення КСУ повертає нас у 2013 рік, коли ніхто нічого не знав про статки посадових осіб. А якщо врахувати, що скасовується кримінальна відповідальність за подання недостовірних даних у декларації, то тепер будь-який високопосадовець може подати будь-яку інформацію про свої статки, і максимум, що йому загрожує за неправдиву інформацію, — це адміністративна відповідальність.

Водночас О. Новіков зауважив, що навіть якщо буде ухвалено новий закон, усі перевірки треба буде розпочинати спочатку. До того ж перевірка зазначених у деклараціях за 2017—2019 роки недостовірних відомостей просто не матиме сенсу, адже за це не буде відповідальності.

Ще одна пов’язана з цим рішенням КСУ проблема полягає в тому, що після позбавлення НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади в органах влади, жоден із обраних голів обласних і районних рад, а також їхніх заступників не може бути призначений на посаду, оскільки відповідно до законодавства, це можливо лише після проходження ними спецперевірок. «Отже, Конституційний Суд своїм рішенням не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату», — наголосив голова НАЗК.

Порушені кримінальні справи доведеться закрити

Про те, що скасування Конституційним Судом кримінальної відповідальності за недостовірне декларування є політичним та таким, що не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування досліджується в межах кримінальних проваджень, також заявили в Національному антикорупційному бюро (НАБУ). «Запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань держави після Революції Гідності. Це — наріжний камінь антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році. Його мета — зробити владу прозорою та підзвітною суспільству. Адже декларантами є особи, що утримуються коштом платників податків, у тому числі це стосується і суддів», — зазначається в заяві НАБУ та підкреслюється, що це рішення не витримує жодної критики: ані з етичної, ані з правової точки зору. При цьому НАБУ звертає увагу, що станом на 27 жовтня 2020 року в роботі бюро перебувало 110 кримінальних проваджень, у межах яких детективи досліджують майже 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій, однак тепер усі ці справи мають бути закриті, а їх фігуранти уникнуть відповідальності.

Судді заявляють про тиск

Тим часом 28 жовтня збори суддів Конституційного Суду звернулися до Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра із заявою, в якій стверджують, що КСУ упродовж кількох місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема, Національного агентства з питань запобігання корупції України, Національного антикорупційного бюро України та деяких політиків. «Незаконний вплив чиниться як на окремих суддів Конституційного Суду України, так і на суд загалом з метою зупинки його роботи, підриву авторитету та втрати суспільної довіри», — йдеться в заяві. Водночас судді КСУ запевняють вище керівництво держави: «Незважаючи на звинувачення в упередженості та заангажованості, поширення компрометуючої інформації стосовно професійної діяльності суддів та погрози щодо їх кримінального переслідування, Конституційний Суд України і надалі забезпечуватиме верховенство Конституції України та захист прав людини і громадянина».

Президент обіцяє жорстку оцінку рішень «окремих суб’єктів»

Як виходити із ситуації, що склалася після ухвалення КСУ рішення, яке може не тільки призвести до згортання боротьби з корупцією, а й загрожує зупиненням безвізу з Європейським Союзом та дестабілізацією роботи владних органів?

Міністр юстиції Денис Малюська висловив переконання, що дію антикорупційного законодавства, яке визнано неконституційним, буде відновлено. На його думку, буде досить швидко напрацьовано законопроект, яким буде обмежено (або взагалі виключено) вплив НАЗК на суддів. «Швидше за все, судді отримають свій окремий механізм контролю за статками та витратами, який не поступатиметься НАЗК. Тобто антикорупційний контроль за суддями буде збережено, а дію антикорупційного законодавства — відновлено», — прокоментував міністр юстиції у Фейсбуці.

Ураховуючи загрози та ви-клики, які несе рішення Конституційного Суду, вчора Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони. Констатувавши, що останнім часом з’явилися ознаки того, що окремі суб’єкти намагаються переглянути ключові частини суспільного договору в Україні, які передбачають нульову толерантність до корупції та будь-якої форми непрозорості в державному управлінні, в Офісі Президента назвали це не-припустимим. «Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна та жорстка оцінка рішенням окремих суб’єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими», — цитує Президента його прес-служба.

В Офісі глави держави повідомили, що найближчим часом буде розроблено та подано Президентом до Верховної Ради як невідкладні законопроекти, що запобігатимуть виникненню таких кризових ситуацій.