Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, Президент України Володимир Зеленський,  Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Фото president.gov.ua
 


Під Конституційним Судом України активісти протестували проти рішення КСУ.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

За наслідками термінового засідання Ради національної безпеки і оборони України, спричиненого рішенням Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та статті 366-1 Кримінального кодексу, Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства».

У документі зазначається, що для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства Кабмін має невідкладно вжити заходів щодо ведення Єдиного державного реєстру декларацій, вирішити питання безпосереднього автоматизованого доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків для отримання необхідної інформації. Крім того, наголошено на необхідності невідкладного внесення на розгляд Верховної Ради проекту закону про відновлення доброчесності конституційного судочинства в інтересах народу України.

«Справа не тільки в цьому рішенні, а загалом у цілеспрямованих діях певних осіб на підрив суспільного договору в Україні та на створення реальної загрози національній безпеці та обороні нашої держави. Ми повинні не допустити ані того, що цю проблему почне вирішувати вулиця на свій розсуд, ані того, що це або якесь інше рішення Конституційного Суду буде використано ворогами України для дискредитації нашої країни за кордоном», — сказав глава держави під час засідання РНБО та підкреслив, що, крім демонтажу контрольних функцій НАБУ, через це рішення КС також виникла проблема із втіленням у життя результатів місцевих виборів.

Запевнивши, що система електронного де-кларування все одно працюватиме, Президент звернувся до правоохоронних органів з проханням встановити всі деталі ухвалення вказаного рішення КС. «Головне — ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра», — сказав В. Зеленський та зауважив, що не впевнений у тому, що судді Конституційного Суду «самі вирішили зробити те, що вони скоїли».

Секретар РНБО Олексій Данілов у цьому контексті зазначив: низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КС, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності та наших досягнень на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції.

На думку голови НАЗК Олександра Новікова, цим рішенням КС знищив усю систему запобігання корупції, відкинувши нас у 1991 рік.

Представник Президента у Конституційному Суді Федір Веніславський звернув увагу на те, що рішення КС було ухвалено з багатьма порушеннями, а самі судді мали конфлікт інтересів.

Одразу після завершення засідання РНБО за участі Президента відбулося термінове позачергове засідання уряду, на якому було ухвалено розпорядження про розблокування реєстру декларацій та роботи Національного агентства з питань запобігання корупції загалом. «Кабінет Міністрів за ініціативою Президента затверджує рішення, яке стане кроком до відновлення повноцінної роботи реєстру декларацій», — зазначив прем’єр Денис Шмигаль.

Відповідно до розпорядження уряду, Національне агентство з питань запобігання корупції має забезпечити відкритий цілодобовий доступ на своєму офіційному веб-сайті до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій та проведення спеціальних перевірок.

На виконання цього розпорядження уряду НАЗК одразу відкрило цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій, що дасть змогу агентству проводити спеціальні перевірки та розблокує призначення керівників в органи влади та місцевого самоврядування. «Це перший крок до відновлення ефективної системи запобігання корупції в Україні, важливий сигнал від Президента та уряду, що попри намагання Конституційного Суду узурпувати владу в країні, антикорупційна система не має бути зруйнована на догоду ворогам України», — прокоментував це рішення голова НАЗК Олександр Новіков.

У такому ж темпі 29 жовтня у Верховній Раді було зареєстровано президентський законопроект «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288). У преамбулі наголошується, що цей законопроект ухвалюється у зв’язку із зухвалим та безпрецедентним порушенням Конституційним Судом основних засад своєї діяльності під час розгляду справи № 1-24/2020 (393/20), спробою повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні. Цей коротенький документ містить лише дві статті та прикінцеві положення. У статті 1 зазначається, що «рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20) є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів», та визначається, що «Закон України «Про запобігання корупції» та Кримінальний кодекс України з дня набрання чинності цим законом діють у редакції, що діяла до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20)».

Стаття 2 під назвою «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України» передбачає припинення повноважень складу Конституційного Суду, діючого на момент прийняття рішення від 27 жовтня 2020 року та пропонує суб’єктам призначення суддів невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу Конституційного Суду.

Тим часом

Коментуючи під час учорашньої прес-конференції президентський законопроект № 4288, в якому пропонується скасувати рішення КС, Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький заявив, що ця ініціатива «має ознаки конституційного перевороту», оскільки порушує статтю 149 Конституції».

«Що має відбутися в парламенті у вівторок? Це законом чи постановою, я не знаю, скасувати рішення Конституційного Суду. Чого тоді не указом Президента? Навіщо втягувати парламент у таку неконституційну справу? Одна особа взяла на себе відповідальність, тому що ініціатива ж президентська, і скасувала указом рішення Конституційного Суду. Так простіше, але результат однаковий. То навіщо підв’язувати сюди колективну відповідальність, за якою ніхто не відповідає», — зазначив О. Тупицький.

Стосовно ще однієї позиції законопроекту — про припинення повноважень усього складу КС — він зауважив, що вже навіть не здивується, якщо з’явиться ініціатива про пере-творення Конституційного Суду на палату Верховного Суду. «Це також варіант, але для недорозвинених країн», — резюмував він, припустивши, однак, що за наявності голосів у парламенті «все може відбуватися дуже швидко».

Висловивши нерозуміння, чому за все має відповідати лише Конституційний Суд, О. Тупицький водночас закликав парламентаріїв створювати такі закони, щоб не виникало потреби звертатися до Конституційного Суду. «Подивіться, що сьогодні відбувається: закон ще не встиг прожити навіть місяця, а вже є подання до суду. І так постійно: закон — подання, закон — подання... Нас уже закидали, тому треба щось змінювати», — сказав Голова Конституційного Суду, додавши, однак, що реформувати КС можна тільки в конституційний спосіб.

До речі

У Національному агентстві з питань запобігання корупції вважають, що попри відновлення за рішенням уряду доступу до Єдиного реєстру декларацій та розблокування проведення спеціальних перевірок, наслідки заподіяної рішенням Конституційного Суду шкоди залишаються дуже великі.

Зокрема:

— електронні декларації фактично не можуть бути перевірені;
— звільнено від відповідальності тисячі осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
— НАЗК заборонено розглядати заяви про корупцію, тож питання щодо викривачів корупції перебувають під загрозою;
— заборонено притягати до адміністративної та дисциплінарної відповідальності всіх осіб, які вчинили корупційні правопорушення та займають відповідальне та особливо відповідальне становище (судді, прокурори, народні депутати, тощо);
— НАЗК не може перевіряти звіти політичних партій, а отже, їх не можна фінансувати.