Ось таку імпровізовану вітрину побачила при в’їзді у село Тараканів Дубенського району. Господиня цього всього багатства назвалася Надією. Каже, що мусить торгувати вирощеним, щоб мати кошти розрахуватись за газ, який нині дорогий і не під силу подружжю пенсіонерів із сумарною пенсією 4800 гривень на місяць.
Товар якісний, екологічно чистий, але ціни на нього «кусаються». Скажімо, за кілограм картоплі (відбірної, великої) господиня править 15 гривень, тоді як на рівненських ринках її можна придбати по 7—8 гривень. Груші тут трьох сортів — по 35—40 гривень за кілограм. Розрахунок продавчині на щедрих покупців, які можуть собі дозволити таку смакоту. Однак, бачу, скидає ціну, щойно до неї підходять охочі щось придбати.
— Виручка піде на плату за газ, який подорожчав, — ділиться планами пані Надія. — Але щоб мати що виставляти на цей прилавок, треба працювати до сьомого поту...
