Свого часу вона, попри «непризовний» вік, її чоловік Юрій та син Ярослав добровольцями пішли за схід боронити нашу землю. Воювали відважно. Лариса Миколаївна самотужки винесла з поля бою багатьох наших воїнів, чим врятувала їм життя.
Про події на фронті з нового року вона зможе дізнаватися з парламентської газети «Голос України» завдяки жителю селища Рокитне Григорію Мінічу (на знімку), який власним коштом передплатив для цієї сім’ї парламентське видання.
— Схиляю голову перед цією мужньою сім’єю, яка на ділі довела свою велику любов до України, — каже Григорій Мініч, який є земляком Лариси Миколаївни, бо народився і виріс у селі Кухотська Воля Зарічненського району.
А ось Григорій Мініч показав себе на мирному фронті, бо багато зробив для розвитку Рокитнівського району. Свого часу, керуючи ПрАТ «Рокитнівський скляний завод», він побудував новий сучасний завод з виробництва склотари, налагодив ділові контакти з провідними вітчизняними та зарубіжними виробниками напоїв, які упаковують свою продукцію у рокитнівську склотару. Підприємство бюджетоутворююче, дає роботу понад трьом сотням мешканців. І в цьому велика заслуга цієї людини.
«Та й взагалі, хай за яку ділянку роботи береться Григорій Іванович, він обов’язково доведе її до ладу. Займається благодійністю. Не кидає слів на вітер. Справедливий», — так характеризують його мешканці селища Рокитне Рівненської області, де він нині мешкає. Тож цілком зрозуміло, чому не раз його обирали депутатом Рівненської обласної, Рокитнівської районної рад, а 25 жовтня — обрали депутатом Рокитнівської ОТГ і депутатом Сарненської районної ради. Григорій Іванович тепер визначається, в якій громаді займатися депутатською діяльністю.
— 395 мешканців нашого Рокитнівського району воювали на сході, — розповів голова Рокитнівської районної організації учасників АТО Петро Козаченко із Карпилівки Рокитнівського району.
Григорій Мініч передплатив «Голос України» власним коштом і для цієї громадської організації, щоб наші захисники читали про своїх бойових побратимів.
