Сергій Лавренюк, Дмитро Павличко, Наталка Осьмак.

«Укрпошта» на виконання Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» видала поштову марку та конверт, присвячені державному і політичному діячу, члену Української Центральної Ради та Президенту Української Головної Визвольної Ради (УГВР) Кирилу Осьмаку.

«Я горда і щаслива, що постать Кирила Осьмака відтепер увічнена в поштовій марці України», — зазначила під час спецпогашення марки, що відбулося в операційній залі столичного Головпоштамту, донька та дослідниця життя президента УГВР Наталія Осьмак.

На поштовій марці — фото Кирила Осьмака 1937 року. За словами Наталії Осьмак, колись, у 1992-му чи 1993 році, це фото як репрезентаційне обрав Головний командир УПА, генерал-хорунжий Василь Кук. У нижньому лівому куті марки розміщено зображення печатки УГВР, що засвідчує статусність Кирила Осьмака як президента УГВР. До речі, цю печатку створив провідний графік та ілюстратор видань ОУН і УПА, автор проектів нагород УПА Ніл Хасевич.

Марку і конверт виконано у кольорах Державного прапора України. Дизайн марки, конверта та штемпелів — Ірини Медведовської.

На конверті вміщено текст Універсалу УГВР від 15 липня 1944 року:

«Український Народе!
Ми, Українська Головна Визвольна Рада, присягаємо Тобі, Український Народе:
Наша мета — Українська Самостійна Соборна держава на українських етнографічних землях.
Наш шлях — революційно-визвольна боротьба проти всіх займанців і гнобителів українського народу.
Будемо боротися за те, щоб Ти, Український Народе, був володарем на своїй землі.
На вівтарі цієї боротьби кладемо себе, свою працю і своє життя».

Під час спецпогашення марки український поет та громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко наголосив, що Кирило Осьмак є одним із найвидатніших українських патріотів. «Після арешту його і мордували, і обіцяли свободу та посаду академіка. Але він не піддався», — підкреслив Д. Павличко та зауважив, що ця постать його настільки вразила, що він написав поему «Кирило Осьмак».

«Вважаю, що серед моїх багатьох книжок це, можливо, найкращий мій твір. Тому що я, хочу вам сказати, писав його своєю кров’ю. Я бачив його на цих муках, я бачив, як його мордували і як спокушали свободою та званням академіка, лише б він сказав: «Зрікаюся». Але він не зрікся, хоча міг лише одним словом врятувати себе! Він не пішов на це, бо то було б проти його духу та його душі», — наголосив він.

«Тюрма вночі не спить.
Вона — суцільне вухо.
Десь брязкають ключі.
Лунають кроки глухо.
А на світанку знов,
як в’язні смерті ждуть.
Кирила Осьмака
 на допити ведуть»,

— зачитала по пам’яті початок поеми Дмитра Павличка Наталія Осьмак.

Підтвердженням незламності Кирила Осьмака є й розсекречена доповідна записка його тюремщиків від 1953 року: «Спроба переконати Осьмака в тому, що ОУН є найстрашнішим ворогом українського народу, не принесла позитивних результатів, а на зроблену йому пропозицію посприяти в боротьбі проти ОУН заявив, що він був і залишається ідейним українським націоналістом і радше готовий піти на смерть, ніж погодитися на участь у заходах, спрямованих проти ОУН та її діяльності».

Наталія Осьмак також згадує, що в одному з листів від батька, який надійшов через десять років після арешту, бо до того ніхто не знав, де він, було закреслено цензурою слова, які таки вдалося прочитати: «Мене не страшать ці 15 років, які мене чекають».

Те, що після здобуття Україною незалежності вдалося віднайти могилу та перепоховати прах Кирила Осьмака на Байковому кладовищі, донька вважає справжньою Божою ласкою. Це вдалося зробити завдяки фотографії, на якій у 1960 році було зафіксовано свіжу могилу батька під № 5753 та два сусідні поховання із металевими огорожами і пам’ятниками. Тож, хоча через десятиліття могила не збереглася, але, дякуючи тій самій Божій ласці, саме місце поховання збереглося неушкодженим.

Після перепоховання на Байковому кладовищі на могилі Кирила Осьмака встановлено та освячено пам’ятник — козацький хрест роботи скульптора Миколи Малишка.

Спецпогашення присвяченої Кирилові Осьмаку поштової марки також відбулося в Тернополі за участю директорки Тернопільської дирекції «Укрпошти» Любові Гринчишин, заступниці начальника управління культури Тернопільської ОДА Світлани Байталюк та історика і філателіста Василя Штокала.

Довідково

Кирило Осьмак (1890—1960) — діяч українського національно-визвольного руху, Президент УГВР, один із засновників Української Центральної Ради.

У часи Великого терору із 1928-го до 1940 року був заарештований та ув’язнений у справах української кооперації та Спілки визволення України.

У жовтні 1941 року увійшов до складу Української національної ради. 15 липня на Великому зборі УГВР, що відбувся біля села Сприня на Самбірщині, Кирило Осьмак обраний президентом УГВР.

Заарештований у вересні 1944-го та ув’язнений на 25 років. Термін відбував у політичній Володимирській в’язниці (РФ). Помер 16 травня 1960 року в тюрмі і був похований на Князь-Владимирському кладовищі під номером 5753. 11 травня 2004 року перепохований на Байковому кладовищі в Києві.

5 грудня 1994 року Кирило Осьмак реабілітований Генеральною прокуратурою України як безпідставно репресований Особливою нарадою МДБ СРСР 10 липня 1948 року. 16 лютого 1995-го реабілітований прокуратурою Харківської області як безпідставно репресований постановами Колегії ОДПУ від 24.09.1928 та 23.03.1930.

3 1 жовтня 2018-го Кирило Осьмак посмертно нагороджений орденом Свободи.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.