Так для галичан було і в повоєнний час. 75 років тому ніч із 31 жовтня на 1 листопада була знаменитою. Відділи УПА на відтинку «Чорний Ліс» вирішили нагадати новій радянській владі про українське національне свято на честь подій 1918 року, коли виникла ЗУНР.
«Провівши попередньо розвідку, курінний «Хмара» планував партизанський удар на обласний центр. Курінь УПА та деякі боївки під вечір зосередились неподалік села Рибне, де курінь було розділено на відповідні тактичні групи. Акція мала відбутися рівно о сьомій ранку. Завдання — дійти до центру Станіслава (нинішній Івано-Франківськ) і вдарити вогнем по відділках НКВС та інших державних установах, зчинити заколот і паніку між державними урядниками», — написав Петро Мельник у книжці «В огні повстання».
Майже всі повстанські групи виконали завдання на сто відсотків. Під час нападу запанував страшний хаос: місто освітили прожектори, на вулицю виїхали панцирники й танки. Стрілянина не вщухала ще зо три години.
— «Хмара» — Петро Мельник, сотник УПА, Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги УПА та Срібного Хреста Бойової Заслуги УПА І класу. На час згадуваного бою 75-літньої давності вояку було 35 років. Ми планували відзняти короткометражну стрічку про цю подію. Адже це була єдина така акція в історії УПА загалом, масштабна й добре спланована. На заваді наразі — карантин і брак коштів. Сценарій готовий, чекає свого часу для фільмування. Історією треба жити, пропустити через своє серце десятки людських доль: народжуватися, бути і вмирати з ними, — поділилася з журналістами керівниця театру-студії «Жива історія» Тетяна Зарецька.
Проект «Жива історія» покликаний відтворити героїчні й трагічні сторінки життя та боротьби українського народу.