З урахуванням того, що інноваційний розвиток став одним із головних напрямів державної політики, наразі зберігається гостра необхідність подальшого вдосконалення законодавства України з метою стимулювання ІТ-галузі. 25 грудня 2012 на підставі Постанови Верховної Ради України № 11-VІІ було створено Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій, який став першим законодавчим органом державної влади в Україні у сфері інформатизації та інформаційних технологій. Напередодні річниці з дня заснування комітету ми зустрілися з його головою Валерієм ОМЕЛЬЧЕНКОМ (на знімку). Він розповів про діяльність парламентського комітету і про розвиток ІТ-галузі.

— Одразу хочемо привітати з тим, що минув рік відтоді, як було створено парламентський Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій, який ви очолюєте. Яким цей рік був для вас, що було зробити найскладніше і чим можете пишатися?

— Цей рік був дуже насиченим і цікавим. Для мене, особисто, було багато нового: минув рік мого депутатства і мені випала честь очолити абсолютно новий напрям у парламенті.

Зовсім не було часу для розкачки, треба було не лише з нуля створити комітет та зібрати професійну команду до секретаріату, а й відразу робити справді важливі та необхідні кроки, яких давно потребувала галузь. Говорити про те, що ми зробили все можливе, звісно, безглуздо. Я певен, що запорука успіху — не в прийнятих рішеннях, а в їх втіленні. У нас багато планів та ідей, дуже великий пласт роботи потрібно ще зробити. Але можу впевнено заявити, що справа дійсно зрушила з мертвої точки. Нам вдалося зібрати сильну та професійну команду і налагодити сам процес роботи, а також внести декілька важливих законодавчих ініціатив. Найголовніше сьогодні — не зупинятися на досягнутому.

— Минув рік, відбулися перші засідання комітету, дискусії за круглими столами, зустрічі з представниками ІТ-компаній. Які ваші враження? Які завдання ставите для себе?

— Стратегічним завданням України є повномасштабна інтеграція в інформаційне суспільство як його повноправного учасника. Стратегічним завданням нашого комітету є створення відповідного законодавчого поля, яке допоможе прискорити це входження. Реалізувати потенціал української сфери ІT та створити найкращі умови для наших фахівців — це першочергове завдання, яке поставив перед собою комітет.

Я, справді, зустрівся майже з усіма представниками ринку ІТ, а також мав переговори з очільниками різних державних структур, які тим чи іншим чином займаються цією тематикою. На основі цих консультативних зустрічей та переговорів ми повністю окреслили для себе проблеми і бар’єри, які перешкоджають розвитку ІТ-галузі, і визначили план дій, який намагаємося реалізовувати.

— Валерію Павловичу, комітет, який ви очолюєте, один із нечисленних, але до його складу входять досить одіозні та яскраві особистості. Дуже цікаво дізнатись, як проходять засідання, чи постійно їх відвідують усі члени, чи складно приймати рішення? Розкажіть детальніше про команду комітету.

— Нині до складу нашого комітету входять семеро народних депутатів, є ще як мінімум два вакантних місця. Але кожен із нас дійсно зацікавлений ІТ-галуззю, і ми прагнемо створити найкращі законодавчі умови для її розвитку. Що цікаво, у Верховній Раді України було створено міжфракційне депутатське об’єднання «За цифрове майбутнє України», куди увійшли 18 народних депутатів. Вони заявили про підтримку новітніх технологій і розвиток Інтернету в Україні, але при цьому жоден із них не висунув своєї кандидатури для роботи в профільному комітеті.

За час існування комітету, на жаль, у нас було лише сім засідань, але це обумовлено тим, що комітет новий і законопроектів, які направляють до нас, було небагато. На більшості засідань були присутні усі члени комітету. Насправді засідання проходять у досить сприятливій обстановці. Кожне питання обговорюється та аналізується, усі мають можливість висловити свою точку зору.

Окрім того, ми перший в історії українського парламенту комітет, який повністю відмовився від паперових копій документів на своїх засіданнях. Ми сподіваємося, що використання планшетів стане звичною та постійною практикою, яка буде наслідувана іншими комітетами.

Організаційне, консультативне, аналітичне забезпечення діяльності комітету покладено на його секретаріат, до складу якого входять 11 працівників, які мають достатньо високу кваліфікацію та великий досвід роботи в апараті Верховної Ради.

Під час розгляду законопроектів комітет вживає всіх необхідних заходів, що дозволяють якісно їх опрацьовувати, а також врахувати потреби і думки всіх учасників ринку. З цією метою рішенням комітету було створено Експертну раду на громадських засадах, яка надає комітетові професійну допомогу.

Взагалі, команда — саме те слово, що характеризує склад нашого комітету. А з огляду на той факт, що до його складу входять представники усіх політичних фракцій, то моє особисте завдання — об’єднати і згуртувати їх навколо спільної мети, щоб комітет працював ефективно, якісно і плідно.

— Валерію Павловичу, на якій стадії перебуває галузь інформаційних технологій? Чи здійснюються прогнози?

— ІT є галуззю, в якій Україна може конкурувати з провідними країнами. 2013 року наша держава поліпшила свій показник у рейтингу розвитку інформаційних і комунікаційних технологій Міжнародного союзу електрозв’язку ООН та піднялася на 68-му сходинку. Деякі експерти прогнозують, що за результатами 2013 року обсяг українського ІТ-ринку становитиме 3,6—4,0 млрд. дол. США. За оцінками Світового банку, до 2015 року Україна може посісти шосте місце у світі за обсягом ІТ-експорту. Через кілька років ІТ-експорт буде одним із ключових джерел надходження коштів до бюджету України. Звичайно, це тільки початок, і стратегічна мета держави — вийти у світові лідери за всіма рейтингами та критеріями.

Головне, що сьогодні ми з гравцями ринку маємо конструктивний діалог та розуміння необхідності законодавчих змін з метою створення сприятливих умов для розвитку національного ІТ-сектору. Розуміння владою важливості підтримки галузі високих технологій — це ключові складові розвитку економіки та суспільства в цілому.

— У галузі інформаційних технологій ви людина нова, не маєте бізнесу чи особистої зацікавленості в цій сфері. За цей рік за вашою ініціативою було внесено до парламенту низку досить фундаментальних та важливих для галузі законопроектів. Звідки розуміння потреб ринку?

— Ми почали свою роботу з побудови діалогу з учасниками внутрішнього ринку ІТ. Також комітет цього року перебував у режимі консультацій з експертами, узагальнення міжнародного досвіду в цій сфері та розробки єдиного інформаційно-законодавчого поля.

Сьогодні ми вже маємо колосальну кількість напрацювань та ідей. Для комітету було важливо якомога краще зрозуміти інтереси підприємств, що діють у галузі інформаційних технологій та інформатизації, розібратись у проблемах, що стоять на шляху їх розвитку, і знайти оптимальні шляхи їх законодавчого розв’язання. Тому й виникла ідея створення Експертної ради, куди увійшли б виключно представники і гравці ринку, ті фахівці, які знають галузь зсередини. В повному складі Експертна рада налічує близько 300 членів і поділяється на 10 секцій, що дає можливість для участі усіх експертів, які виявили бажання увійти до складу цього органу. Саме така фахова структура забезпечує належну ефективність роботи та дає змогу залишити політичні інтереси, галузевий лобізм та популізм поза її межами.

Експертна рада не лише допомагає у розгляді законопроектів та надання експертних висновків, а також є ініціатором тих законопроектів, які необхідні ринку. Завдяки членам Експертної ради, їх високої компетентності і досвіду, енергії і постійної готовності до генерування проривних ідей нам вдається чудово розуміти потреби ринку та вирішувати завдання, пов’язані з подальшим розвитком у країні повноцінного інформаційного суспільства. Ми тісно співпрацюємо із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із Малою академією наук України, із Європейською бізнес-асоціацією та іншими профільними організаціями галузі.

Протягом третьої сесії Верховної Ради комітетом було проведено низку важливих заходів. Ми підтримали ініціативу Міжнародної громадської організації «Європейська МедіаПлатформа», яку очолює Ханне Северінсен, та разом провели Міжнародний форум «Медіа за інформаційне суспільство». Нещодавно під нашим патронатом було організовано круглий стіл, темою якого стали публічні бібліотеки та їх роль у розбудові інформаційної інфраструктури України. Крім того, комітет є партнером багатьох форумів і конференцій з питань інформаційних технологій, співробітники комітету регулярно беруть участь у різноманітних конференціях та заходах, які проходять не тільки на території України, а й за її межами.

На наступну сесію комітетом ініційовано проведення комітетських та парламентських слухань на тему «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні».

Ми сьогодні вдосконалюємо предмети відання комітету: розширюємо їх, плануємо змінити назву та включити до сфери відання високі технології, що є невід’ємною інноваційною частиною інформаційного співтовариства. За цей рік ми заявили про себе роботою комітету та на фактах показали, що галузь ІT в Україні динамічно розвивається.

— Близько року тому в Україні було розроблено й ухвалено Закон № 5091-VІ щодо державної підтримки розвитку індустрії програмної продукції та про особливості оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції, одним із авторів якого були ви. Як оцінюєте результати сьогодні? Скільки гравців ринку, котрі виявили бажання скористатися пільгами, і які ваші прогнози?

— Законодавчі зміни оподаткування в ІТ-галузі відкрили нові горизонти для неї. Українські фахівці отримали можливість виконувати масштабні міжнародні проекти, а обсяг експорту програмної продукції та послуг досяг близько 1 млрд. дол., і, за прогнозами, зростатиме на 20% щорічно. Також створено 20 тис. робочих місць. У 2013 році тільки в Києві 88 підприємств отримали свідоцтва суб’єктів індустрії програмної продукції і використовують визначені законодавством пільги. Загалом по країні ця цифра сягає майже 600.

За підсумками трьох кварталів поточного року, українські компанії експортували комп’ютерних та інформаційних послуг на суму 464,2 мільйона доларів, що на 35% більше від аналогічного періоду минулого року.

Упевнений, для того щоб Україна змогла вільно конкурувати на міжнародному ринку у сфері інформаційних технологій, необхідно зняти всі бар’єри на шляху розвитку галузі та максимально стимулювати рух уперед, над чим ми активно й працюємо.

— Окремо хотілося б зупинитися на законопроекті, який стосується реалізації національного проекту «Технополіс». Норми, запропоновані у законопроекті торік, були ветовані Президентом у рамках іншого законопроекту. Чи розраховуєте на підтримку зараз?

— Національний проект «Технополіс» реалізує випробувані міжнародною практикою та адаптовані до національних умов підходи, що забезпечують інноваційний розвиток країни шляхом об’єднання і концентрації зусиль держави та приватних інвесторів. Прийняття законопроектів сприятиме залученню в Україну міжнародних та національних інвесторів, а також провідних світових ІT-компаній, стимулюватиме створення національних науково-дослідницьких центрів. Для працівників технопарків, побудованих у рамках проекту «Технополіс», буде знижено розмір єдиного соціального внеску. Запровадження пільг стане тим механізмом, який дасть потужний імпульс для вітчизняної ІТ-галузі й перетворить Україну на Кремнієву долину Східної Європи. Наша держава має усі передумови для цього.

Законопроект №2330а — це повністю змінений та доопрацьований законодавчий документ. Ми провели низку консультацій, доопрацювали механізми адміністрування і, зважаючи на світову практику успішних застосувань запропонованих норм, розраховуємо на всебічну підтримку.

— Реалізацію скількох технопарків уже розпочато на сьогодні в рамках національного проекту «Технополіс»? Чи планується розширити перелік міст, у яких буде створена спеціальна податкова зона для ІТ-компаній?

— Флагманом проекту є столиця — місто Київ, що цілком природно. У листопаді 2013 року Київрада дозволила використовувати ділянку площею 147,1 га у Святошинському районі Києва для будівництва та експлуатації індустріального парку та об’єктів будівництва в рамках реалізації проекту BІONІC Hіll, який є частиною «Технополісу». Будівництво парку розпочалося цієї осені. Перша фаза будівництва інноваційного парку буде завершена до 2015 року, на початку якого BІONІC Hіll прийме перших резидентів. У цілому, до 2020 року планується побудувати понад 900 тис. кв. м об’єктів різного функціонального призначення.

На створення технопарку загалом відпущено вісім років. Будівництво здійснюватиметься за кошти вітчизняних та іноземних інвесторів — це будуть компанії з інформаційних та біотехнологій, фармацевтичні компанії. «Технополіс» стане середовищем, де здійснення діяльності відбуватиметься за кращими світовими стандартами, українські фахівці зможуть реалізовувати свої здібності, компанії замість аутсорсингу перейдуть на виробництво готового продукту.

Розглядаються можливості розвитку проекту в Харкові, Донецьку та Львові, Дніпропетровську, для того щоб практично вся країна, де є необхідна інфраструктура та кадри, була охоплена проектом.

— Валерію Павловичу, наскільки, на ваш погляд, актуальні для України питання кібербезпеки? Чи можна поліпшити сучасне становище України?

— Сьогодні актуальність проблеми кібербезпеки не викликає жодних сумнівів і держава розуміє серйозність таких загроз. На жаль, кіберзлочинність постійно вдосконалюється і йде в ногу з розвитком сучасних технологій. Саме тому питання протидії кіберзагрозам і атакам має бути надійно врегульовано законодавством, а громадяни повинні розуміти, як себе захистити від кіберзлочинців.

На мою думку, необхідно робити реальні кроки до спонукання вітчизняних виробників створювати програми національного виробництва. Україна повинна переходити на модель відкритого програмного забезпечення. І це можливо зробити, наприклад, спрямовуючи бюджетні кошти не на закупку іноземного програмного забезпечення, а на підтримку розробки якісного, безпечного та доступного власного. Якщо послідовно рухатися в цьому напрямку і поступово переходити на вітчизняний продукт, з відкритим кодом, це дозволить забезпечити інформаційну та державну безпеку.

— Які законодавчі ініціативи були вами ініційовані нещодавно? Які планується внести?

— 2 грудня 2013 року мною зареєстровано законопроект № 3710 «Щодо підтримки інформатизації публічних бібліотек». Ця законодавча ініціатива виникла згідно з рекомендаціями круглого столу, де обговорювалися проблеми та можливості використання модернізованих публічних бібліотек. Публічні бібліотеки України мають стати локомотивами у впровадженні сервісів електронного врядування, майданчиками для діалогу громадян із органами влади, місцями доступу до інформаційних ресурсів. У несприятливих фінансово-економічних умовах бібліотеки наполегливо запроваджують новітню комп’ютерну технологію, щоб забезпечити об’єктивно зростаючі потреби суспільства в інформації, а також стати інформаційною основою національної економіки, державного управління, процесів демократизації суспільства. Сьогодні питання впровадження у бібліотечну практику інформаційних і комунікаційних технологій, створення власних електронних ресурсів та визначення тенденцій їх подальшого розвитку є справою державного значення.