Міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Ніна Южаніна, Муса Магомедов, Марія Іонова.
Микола Сольський, Юрій Бойко, Вадим Галайчук.
Сергій Шахов, Юлія Тимошенко.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков надав слово представникам фракцій та груп для виступів із заявами та пропозиціями.
Після завершення виступів Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук запросив на трибуну міністра охорони здоров’я Максима Степанова, щоб він поінформував про стан захворюваності на COVID-19 та невідкладні заходи щодо боротьби із цією хворобою в умовах її значного поширення. «Ми дійшли точки неповернення і близькі до катастрофи. Ситуація критична не тільки в Україні, але й у всьому світі. Англія, Франція, Австрія, Іспанія, Німеччина знову вводять жорсткі карантинні обмеження не просто так. Навантаження не витримують навіть найпотужніші медичні системи європейських країн. Попереду важкі часи», — сказав М. Степанов, підкресливши, що у цій ситуації «немає когось одного відповідального за боротьбу з COVID-19». Це твердження, за його словами, багатьом може не подобатися, але реальність така, що ніхто у світі не здатен самотужки вирішити проблеми коронавірусу.
«Настав час особистої відповідальності кожного. Коронавірус розповсюджується виключно від однієї людини до іншої, тому кожен із нас несе особисту відповідальність. Можна скільки завгодно звинувачувати Міністерство охорони здоров’я, але воно не може за громадян виконати необхідні правила», — наголосив М. Степанов та закликав дотримуватися необхідних правил, а в разі виникнення перших симптомів — самоізолюватися та звернутися до лікаря.
Міністр наголосив, що ситуація швидко перетворюється зі складної на катастрофічну, бо епідемія набирає ураганних темпів. «Легко пройти другу хвилю неможливо, тому наші зусилля спрямовані на те, щоб пережити ці випробування із мінімальними втратами», — сказав М. Степанов, підкресливши, що за останні сім місяців лабораторні центри доводилося створювати фактично з нуля, відбулося значне збільшення ліжко-місць та докладалися зусилля для перепрофілювання лікарів.
«Ми виходимо на планове збільшення ПЛР-тестувань до 50 тисяч на добу, тоді як на початку епідемії робилося тільки 200 тестів. Наша наступна мета — 75 тисяч ПЛР-тестувань на добу», — сказав він, додавши, що уряд ухвалив рішення про додаткове виділення 1,259 мільярда гривень саме для організації процесу тестування. Крім того, уже завершено випробування вітчизняних тест-систем методом ІФА та розпочинається їхнє застосування.
М. Степанов також нагадав, що в квітні цього року в Україні налічувалося 12 тисяч ліжко-місць, теоретично готових до прийняття коронавірусних хворих. Зараз цей показник доведено майже до 52 тисяч, з яких 18 тисяч обладнані системами забезпечення киснем. До кінця листопада кількість забезпечених киснем ліжок має збільшитися до 40 тисяч.
Водночас міністр закликає усвідомити, що ресурс медичної системи обмежений, тож у разі, якщо заповненість ліжок сягне 100 відсотків, лікарням доведеться застосовувати протоколи медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги хворим із більшими шансами на виживання. «Це означатиме, що наша медична система не витримала», — сказав М. Степанов, зауваживши, що також важливо мати достатню кількість лікарів, адже якщо їх не вистачатиме, кількість ліжко-місць уже не матиме значення. Саме тому не можна залишати поза увагою зарплати медичних працівників. За словами міністра, нині повністю виплачуються доплати тим, хто безпосередньо бореться із COVID-19, а також із вересня запроваджено доплати всім медичним працівникам. Водночас він назвав ці виплати недостатніми та зауважив, що мінімальна зарплата лікаря має становити 22 тисячі гривень. «Прошу пам’ятати про це під час ухвалення Держбюджету на 2021 рік», — звернувся М. Степанов до парламентаріїв.
Під час відповідей на запитання міністр повідомив, що загалом за час пандемії в Україні від коронавірусної хвороби померли 7532 особи, з яких 212 — це медичні працівники.
Також він зазначив, що вже визначено три локації для розташування мобільних шпиталів у Києві, Донецькій та Одеській областях, де розпочалися підготовчі роботи. Розрахунково в одному такому шпиталі буде 500 ліжко-місць, а працюватимуть у них 1200 медиків.
Стосовно забезпеченості киснем, то, за словами міністра, у нас немає питань із самим виробництвом кисню, але є проблеми із наявністю кисневих балонів.
Після оголошеної на вимогу двох фракцій перерви Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що під час робочої зустрічі керівництва парламенту та представників усіх фракцій і груп досягнуто домовленості щодо підтримки в умовах пандемії малого та середнього бізнесу. «Одностайно підтримана пропозиція, щоб відтермінувати застосування касових апаратів для спрощеної системи оподаткування до 1 січня 2022 року. Це консолідована позиція усіх фракцій та депутатських груп», — зазначив Д. Разумков, додавши, що у вівторок відповідний документ буде зареєстровано у парламенті, комітет отримає доручення щодо його невідкладного розгляду, щоб у середу законопроект було розглянуто Верховною Радою. «Сподіваюся, що цей законопроект буде ухвалено за основу та в цілому», — зазначив глава парламенту.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, народні депутати ухвалили постанови: про внесення змін до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 3050а-7) та про внесення змін до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 4202).
У першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій, № 3651-д).
В цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо розширення напрямів, за якими дозволяється здійснювати видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, № 3692); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права фізичної особи на зміну по батькові, № 2450); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі, № 2679); про внесення змін до Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, № 3984).
У першому читанні підтримано законопроекти: про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування, № 4065); про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо державних запозичень, № 3040а); про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги та інших питань державного боргу, № 3039а); про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» (щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів, № 3025а).
На вдосконалення правового регулювання дистанційної роботи спрямований ухвалений в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів (№ 4051). За словами голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, зараз понад 30% працівників уже перейшли на дистанційну роботу і їхня кількість збільшується. Тож законопроектом пропонується врегулювати це питання, розмежувавши поняття надомної та дистанційної роботи.
Із заявою, підписаною понад 200 представниками різних фракцій та груп, виступив Олександр Бакумов («Слуга народу»). З метою відновлення діяльності Конституційного Суду з урахуванням обраного Українською державою європейського та євроатлантичного курсів, народні депутати закликали 11 суддів КСУ, які підтримали рішення від 27 жовтня 2020 року, скласти із себе повноваження суддів за власним бажанням або ж невідкладно подати у відставку.
Із днем народження вітали народних депутатів Олега Бондаренка та Олександра Пасічного.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Пам’ятаєте, як минулого сесійного тижня ми ухвалили постанову щодо захисту людей від коронавірусу. Тоді об’єднався весь зал і ми дали уряду алгоритм дій, щоб можна було реально зупинити епідемію. Там не було жодних популістських речей, а лише абсолютно чіткі поради... Але ви не можете не помітити, що люди як були, так і залишаються без допомоги. У нас повний колапс системи захисту людей від коронавірусу. Тому наша фракція вимагає запросити до парламенту уряд у повному складі й дати можливість Прем’єр-міністру відзвітувати про те, що зроблено відповідно до нашої постанови. Друге. Ви всі проходили біля Верховної Ради і бачили, що відбувається. На тлі коронавірусу ми втрачаємо сотні тисяч робочих місць. Інші країни триліонами віддають допомогу своєму бізнесу, а ми своїх душимо останнім. Тому пропонуємо негайно розглянути законопроекти № 3853-2 для ФОПів та № 3704 для АвтоЄвроСили і ухвалити ці закони у першому читанні та в цілому.
Ярослав ЮРЧИШИН, фракція «Голос»:
— В Конституційному Суді України діє група людей, які працюють в інтересах країни-агресора. Це не наші слова, це слова секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Мета цих людей — зруйнувати конституційний лад. І це цілком зрозуміло, бо, руйнуючи антикорупційну інфраструктуру, що вже почалося, скасовуючи можливість Фонду гарантування вкладів видавати внутрішні розпорядження, а таким чином повертаючи Коломойському «Приватбанк», обкрадаючи державний бюджет на 5,5 млрд дол. США, тобто, викрадаючи одномоментно в кожного громадянина України майже чотири тисячі, -ця група точна спровокує протистояння. Точно призведе до тих дій, про які вчора наголошував Президент — кровопролиття, протистояння на вулицях. Чи потрібно нам протидіяти такому реальному захопленню влади? Однозначно так! Але щоб не спровокувати незаконності, треба діяти у максимально законний спосіб...
Ігор ПАЛИЦЯ, група «Партія «За майбутнє»:
— Уже тиждень відбувається істерика з приводу того, що зробив Конституційний Суд і яке право мали народні депутати звернутися в КС і запитати: відповідає закон Конституції чи ні, правильно він прийнятий чи ні? Ще з часів незалежності України кожен народний депутат, незалежно від фракції, міг звернутися до КС за роз’ясненнями. Що зробив КС? Те саме, що й півтора року тому, коли сказав: дострокові вибори до Верховної Ради — конституційні, указ про розпуск парламенту — конституційний. Тоді все всім подобалось. Сьогодні не подобається, бо Суд дозволив собі сказати, що закон було прийнято незаконно... Чи потрібна антикорупційна система в Україні — так, чи потрібно боротися з корупцією — так, чи потрібні декларації, НАЗК — потрібні. Але вони мають відповідати Основному Закону України.
Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Європейська солідарність»:
— Україна вже тиждень тоне в найбільшій політичній кризі за останні роки, яка має ознаки конституційного перевороту та узурпації влади з боку В. Зеленського. Ганебне рішення Конституційного Суду турбує нашу фракцію більше за інших, бо цим рішенням руйнується фундамент, який саме наша команда заклала після Революції Гідності. Ми маємо покроковий план виходу з цієї кризи. Передусім необхідно негайно прийняти закони для відновлення жорсткого електронного декларування з кримінальною відповідальністю за порушення. Президентський закон про розпуск КСУ — це свідома спроба отримати ручних суддів. Закликаю залу також підтримати ФОПи й проголосувати за законопроекти № 3853-1 та № 3993-1. Водночас, вимагаємо повернути до антиковідного фонду гроші для цільового використання.
Лариса БІЛОЗІР, група «Довіра»:
— Найважливіша тема сьогодення — це життя людей. Нині на міністра охорони здоров’я намагатимуться повішати всіх собак. Але питання, які виникли з медициною на місцях, — це наша колективна відповідальність. У цій ситуації винні й Кабінет Міністрів, і Президент, і Верховна Рада, і обласна влада та її департаменти. Хочу також привернути увагу до ситуації зі страхуванням. Ми проголосували популістичний законопроект, який гарантував виплати тільки тим медикам, які загинули, або отримали інвалідність. Але навіть сім’ї загиблих не отримують ані копійки. Фонд страхування робить все, щоб не виплачувати ці гроші. Закликаю Міністерство соціальної політики вплинути на цю ситуацію.
Федір ВЕНІСЛАВСЬКИЙ, фракція «Слуга народу»:
— Країна-агресор — Російська Федерація — здійснює черговий зухвалий напад на основи української державності. Нині об’єктом їхньої атаки стали наші патріотизм та порядність, які були основою Революції Гідності. Йдеться про те, що РФ за допомогою своїх агентів впливу, в тому числі й представлених у нашому парламенті, ініціювала в Конституційному Суді визнання незаконними базових основоположних законів, які стали основою євроатлантичної інтеграції України. Об’єктами нападу не випадково стали саме антикорупційні закони. Бо наша партія декларує нульову толерантність до корупції. Дії мають бути адекватними загрозі. Президент Зеленський запропонував абсолютно правильний шлях — судді, які голосували за ганебне рішення, мають негайно подати у відставку. Якщо вони цього не зроблять — це зробить парламент. А якщо ні — це може зробити вулиця.
Микола СКОРИК, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Замість того, щоб зайнятися підрахунком голосів і підбити офіційні підсумки місцевих виборів, замість того, щоб робити реальні кроки до поновлення миру, замість того, щоб перейматися питаннями зниження тарифів і замість того, щоб боротися з COVIDом і працювати над бюджетом, президентська команда і його парламентська більшість штовхає країну до дійсно конституційного перевороту і кризи. Те, що відбувається, має всі ознаки узурпації влади. Нехтується точка зору Венеційської комісії та українського суспільства. Закликаю вас, колеги, перейматися проблемами країни. А вони знаходяться саме в площині об’єднання ключових завдань, які треба вирішувати. Якщо ви проголосуєте за антиконституційні законопроекти, ви будете відповідати.
