18 грудня 2014 р. в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася науково-практична конференція на тему «Законодавче забезпечення реформ: здобутки та завдання на шляху України до Європейського Союзу». В рамках заходу обговорювалися актуальні питання визначення перспектив законодавчого забезпечення економічних, соціальних та гуманітарних реформ в Україні у контексті підписання Угоди про асоціацію та впровадження спільних політико-правових цінностей України та ЄС.
У заході взяли участь народні депутати, представники органів державної влади та громадських організацій, науковці, юристи-практики.
Із вступним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту законодавства Верховної Ради України член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко, який зазначив, що проведення реформ в Україні відбувається не комплексно, повільно та суперечливо з огляду на низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Водночас ратифікована Верховною Радою України Угода про асоціацію між Україною та ЄС покликана стати каталізатором змін у нашій державі, оскільки в її змісті визначено чіткі орієнтири, конкретні зобов’язання та терміни їх виконання.
Відкриваючи дискусію та характеризуючи внутрішні і зовнішні чинники реформ, заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України член-кореспондент НАН України Євген Бершеда привернув увагу до принципово нової ситуації, яка склалася після Євромайдану в умовах російської агресії та у зв’язку із початком тимчасового застосування з 1 листопада 2014 р. Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На думку виступаючого, здобутками України на шляху реформ є створення у Верховній Раді проєвропейської конституційної більшості та громадське усвідомлення неприйнятності подальшої підміни реформ їхньою імітацією.
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич присвятив свій виступ актуальним проблемам правового забезпечення майбутніх реформ. Він зазначив, що узгодження дій усіх суб’єктів, що беруть участь у нормотворчих процесах, на сьогодні є одним з найважливіших завдань, що постали перед Верховною Радою нового скликання, а своєчасне вирішення цієї проблеми є передумовою успішних реформ.
У своєму виступі Роман Насіров, народний депутат України, зупинився на питаннях реформування податкової системи України у контексті Угоди про асоціацію, зокрема він запропонував внести зміни до Податкового кодексу України щодо скорочення кількості податків та зборів і вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ.
Ярослав Пилинський, старший радник Київського представництва Інституту Кеннана Міжнародного дослідницького центру ім. Вудро Вільсона, наголосив, що сьогодні одним із невідкладних завдань є децентралізація влади і проведення реформи місцевого самоврядування, що дозволить ефективніше розпоряджатися матеріальними і нематеріальними ресурсами і сприятиме належній реалізації правових норм.
Продовжуючи думку попереднього доповідача, Христина Приходько, головний консультант відділу моніторингу законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, відзначила, що проведення децентралізації та реформи місцевого самоврядування потребує системного підходу і єдиного тлумачення поняття «децентралізація».
Андрій Пазюк, член Експертної ради Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій, зупинився на проблемі інтеграції України в європейський інформаційний простір, відзначив важливість виконання рекомендацій, отриманих від Ради Європи та ЄС у цій сфері, а також необхідність демонополізації галузі та створення суспільного телебачення.
Начальник департаменту управління проектами ГО «Український інститут дослідження екстремізму» Руслан Старовойтенко виокремив проблему рейдерства як загрозу виконанню Угоди про асоціацію та чинник вкрай негативного впливу на інвестиційний клімат в країні. На його думку, важливо створити антирейдерський пакет законопроектів, який забезпечить прозорість і гарантує недоторканність інвестицій в Україні, у тому числі й через запровадження кримінальної відповідальності за рейдерство.
У рамках обговорення блоку питань, пов’язаних із спільними політико-правовими цінностями та проблемами їх законодавчого впровадження, головний консультант Інституту законодавства Людмила Какауліна наголосила на необхідності врахування європейських політико-правових цінностей демократії, верховенства права та захисту прав людини при розробці нового законодавства України.
Жваву дискусію викликав виступ головного консультанта Інституту законодавства Андрія Лапінського стосовно реформування енергетичного сектору економіки, в якому він наголосив на важливості подолання неринкових способів регулювання ринків і цін та монополізму в системі постачання енергоресурсів в Україні. З цією метою, на його думку, необхідно активізувати законотворчу діяльність у частині імплементації Третього енергетичного пакета та наповнити реальним змістом чинне законодавство.
У рамках обговорення питання адаптації законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони довкілля, консультант Інституту законодавства Сергій Шидловський звернув увагу на необхідність розробки Екологічного кодексу України з метою комплексного розв’язання проблем у цій сфері.
У дискусії також взяли участь завідувач відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор О. О. Гріненко, завідувач відділу Головного управління з питань конституційної реформи адміністрації Президента України, кандидат юридичних наук С. Б. Чехович, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук С. Д. Білоцький, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук І. М. Забара та інші учасники конференції.
Висловлені на конференції рекомендації та пропозиції будуть узагальнені та передані на розгляд органів державної влади, а тези доповідей учасників передбачається опублікувати у науково-практичному виданні.
Інститут законодавства Верховної Ради України.
