Наприкінці вересня народні депутати скоригували свою роботу так, щоб у жовтні якомога менше перебувати в сесійній залі. На це вплинуло кілька чинників. Передусім — проведення агітаційної кампанії напередодні місцевих виборів. Парламентарії активно долучалися до акцій для того, щоб допомогти своїй політичній силі набрати якомога більше голосів у регіонах. Не останнім аргументом під час прийняття рішення про затяжні законодавчі канікули стало поширення коронавірусу. Одночасно зі збільшенням випадків захворювання серед населення з’явилися повідомлення про нові факти ураження самих народних депутатів та працівників апарату Верховної Ради. Отже, парламентарії мали тільки одне повноцінне засідання в жовтні. Очікувалося, що його присвятять розглядові проекту Держбюджету на наступний рік, який уряд вчасно вніс на розгляд ще в середині вересня. Втім, до розподілу державних фінансів протягом жовтня в сесійній залі не дійшло.

Натомість 20 жовтня з трибуни Верховної Ради виступив Президент Володимир Зеленський із посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України. Промову він розпочав із ситуації з COVID-19. Глава держави повідомив, що влада вжила жорсткі та ефективні заходи, а обирати доводилося між двома сценаріями — поганим та ще гіршим. Обрали той, який ударив по економіці, але дозволив зберегти життя тисячам українців та виграти цінний час, констатував Президент. За його словами, «влада відновила вертикаль державних санітарних лікарів, швидко подолала дефіцит масок, тестів, дезінфекторів, костюмів, апаратів ШВЛ». «Ми підвищили заробітні плати медикам, які протидіють COVID-19, до 300 відсотків», — сказав він і запевнив: те, що не всі отримують ці доплати — це «недосконалість бюрократичної системи».

До досягнень глава держави зарахував розблокування Нормандського процесу, звільнення 136 полонених співвітчизників, оголошення про припинення вогню тощо.

Президент поінформував про створення формату «Кримська платформа», який дасть змогу скоординувати міжнародні зусилля для захисту прав кримчан та деокупації півострова. А також повідомив про наші досягнення в оборонній сфері.

Володимир Зеленський укотре розповів, що довіру громадян до держави та її інституцій має намір повернути за допомогою впровадження механізмів народовладдя та прямої демократії. Він закликав народних депутатів дати українцям реальний механізм, щоб формувати основні завдання для влади, впливати на рішення, відчувати свою причетність до змін. Досить вагомою частиною доповіді глави держави став звіт про запровадження програми «Держава у смартфоні». «Міжнародна коаліція продовжує підтримувати Україну, більше того, вона виходить на новий рівень», — заявив водночас Президент. А також надав інформацію про успіхи проекту «Велике будівництво».

Під час цього пленарного засідання, окрім Президента, були присутні також Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та члени уряду, посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, представники дипломатичних представництв іноземних держав та інші офіційні особи. Народні депутати розкритикували виступ глави держави. Наголошувалося на тому, що в країні багато нерозв’язаних проблем, усе не так позитивно, як у доповіді Президента. Представники опозиційних сил відкрито називали цей виступ агітаційною промовою представника партії, яка активно бореться за кожен голос виборця на місцевому народному волевиявленні.

Після того як парламентарії завершили обговорення виступу Президента, вони взялися до законодавчої роботи. Однак порядок денний був не таким насиченим, як очікувалося напередодні. Ключовим рішенням того дня стало ухвалення Постанови про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз (№ 4228). Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що цей документ підписали представники майже всіх фракцій та груп, а також його підтримав профільний комітет. Співавторка законопроекту, народний депутат Юлія Тимошенко поінформувала, що постанова передбачає проведення тестування вдома, створення єдиної гарячої лінії, безплатні ліки та тести для всіх тощо. Йдеться також і про проведення інвентаризації всіх лабораторій у країні та про трьохсотвідсоткову надбавку на оклад, зокрема й для немедичних працівників, які задіяні у боротьбі з COVID-19. Окрім того, Президенту рекомендується створити Національний штаб протидії біологічним загрозам, який якраз і має координувати запровадження єдиного багатоканального телефону. Після обговорення постанову ухвалили в цілому.

Парламентарії також заслухали інформацію міністра охорони здоров’я Максима Степанова про заходи з протидії поширенню коронавірусної хвороби в Україні.

Цього місяця Голова Верховної Ради Дмитро Разумков здійснив дводенний робочий візит до Німеччини. Прикметно, що ця поїздка відбулася напередодні оголошення локдауну в цій країні. Очільник парламенту встиг провести низку зустрічей, під час яких обговорювали політичну ситуацію на світовому просторі та всередині нашої країни. «У нас є достатньо серйозна підтримка на рівні Бундестагу», — резюмував Дмитро Разумков під час погоджувальної ради, яка відбувалася одразу після візиту.

Спокійний та розмірений парламентський жовтень наприкінці спалахнув вибухом, спричиненим рішенням Конституційного Суду з приводу електронного декларування. Президент Володимир Зеленський практично одразу перекинув м’яча народним депутатам, подавши до Верховної Ради проект закону, в якому пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду. Така пропозиція збурила суспільство. А експерти вказують на те, що чесного і юридично бездоганного виходу із ситуації, що склалася, годі чекати. Окрім того, народні депутати розглядатимуть проекту бюджету на наступний рік. Деякі його положення вже місяць як гаряче дискутуються, хоч відповідний документ пройшов у сесійній залі лише процедуру представлення. Тож маємо всі підстави вважати, що листопад стане для парламенту справжнім законодавчим полем бою, гарячою точкою, в якій, без перебільшення, вирішуватиметься доля країни.