До нового опалювального сезону Україна підійшла з рекордними запасами природного газу — станом на середину жовтня в підземних сховищах було накопичено понад 28 мільярдів кубометрів блакитного палива. Тож заповненість ПСГ перевищила 90% від їхньої загальної проектної місткості, чого не спостерігалося уже давно.
Водночас після старту ринку газу заповненість ПСГ уже мало впливатиме на його вартість для населення (хоча й буде стабілізаційним чинником), адже постачальники визначатимуть її на основі поточних цін на європейських газових хабах. Тож навіть якщо влітку природний газ було придбано та закачано до ПСГ за нижчими цінами, взимку він коштуватиме дорожче.
Оскільки в Європі останнім часом вартість газу почала зростати, «Нафтогаз України» також збільшив на третину ціни для побутових споживачів: якщо у жовтні кубометр природного газу за тарифом «Місячний» коштував 4,7 гривні, то в листопаді споживачам компанії доведеться заплатити 6,33 гривні (без врахування вартості розподілу газу). Також компанія збільшила ціни в рамках тарифу «Річний» — із 5,24 гривні за кубометр у жовтні до 6,45 гривні в листопаді. Тобто споживачі, які до кінця жовтня підключилися до тарифу «Річний», отримуватимуть його за ціною 5,24 гривні за кубометр, а ті, хто зробить це в листопаді, уже платитимуть 6,45 гривні.
Зауважимо, що сьогодні «Нафтогаз України» — лише одна з десятків компаній, які постачають газ населенню, тож побутові споживачі можуть обрати ту з них, яка запропонує найнижчу ціну. Хоча в газопостачальній компанії «Нафтогаз України» стверджують — їхня пропозиція в середньому на 40% нижча, ніж в інших постачальників газу, тому дедалі більше споживачів хочуть до неї приєднатися.
Стосовно початку опалювального сезону, то в НАК «Нафтогаз України» зазначають: 99% міст і селищ країн із цим проблем не мають, але критичний борг 36 підприємств теплокомуненерго ставить під загрозу подачу тепла мешканцям 23 населених пунктів. «Розпочати подачу газу ТКЕ без розв’язання проблеми критичного боргу «Нафтогаз України» не має права, бо це заборонено законодавством», — наголошують у компанії.
У жовтні уряд провів декілька позачергових засідань. На одному з них було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження про тимчасове виконання обов’язків голови Державної митної служби Андрієм Павловським та звільнено його з посади заступника голови Держмитслужби. Згодом керівником Держмитслужби було призначено Павла Рябікіна, який до цього був гендиректором аеропорту «Бориспіль». Також уряд ухвалив постанову, яка вдосконалює роботу Держмитслужби. «Це сприятиме зменшенню можливостей для корупції, адже всі дії митників реєструються в електронній системі. Крім того, ми вдосконалюємо механізм «єдиного вікна» у тій частині, яка стосується координації митної служби та Держпродспоживслужби», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Крім того, уряд відсторонив Юрія Васильченка з посади голови Державної інспекції містобудування та Олексія Башкірова з посади голови Державної сервісної служби містобудування України, а також визнав таким, що втратило чинність, розпорядження про тимчасове виконання Богданом Федоренком обов’язків голови Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка перебуває в стані ліквідації. Зауважимо, що ці рішення ухвалювали на тлі повідомлення Служби безпеки України про викриття посадовців Державної архітектурно-будівельної інспекції на масштабній незаконній видачі будівельним компаніям дозвільних документів і сертифікатів готовності введення об’єктів в експлуатацію.
Під час іще одного позачергового засідання, яке відбулося в Офісі Президента одразу після засідання РНБО, Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження про розблокування реєстру декларацій та роботи Національного агентства з питань запобігання корупції загалом.
Враховуючи складну ситуацію із поширенням коронавірусної хвороби, наприкінці жовтня Кабінет Міністрів перейшов до роботи в онлайн-режимі. У зв’язку з цим уряд ухвалив рішення щодо розширення можливостей для опрацювання нормативно-правових актів у режимі електронного документообігу. «Цим рішенням пропонується вже з 1 листопада цього року передбачити можливість для погодження нормативно-правових актів в електронному вигляді», — повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Міністерство цифрової трансформації також розширює онлайн-можливості для ведення бізнесу. «Разом із податковою ми змогли запустити онлайн-послуги для ФОП та ТОВ. На сьогодні в Україні доступна найшвидша реєстрація бізнесу: за 15 хвилин можна відкрити ФОП на порталі «Дія», не виходячи з дому. Понад 50 тисяч ФОП у 2020 році вже відкрито онлайн», — повідомив М. Федоров, зауваживши, якщо рік тому лише до 6% підприємців розпочинали свій бізнес в онлайн, то нині ця цифра становить 50%. На думку віце-прем’єра, у нинішній складний епідемічний період саме цифровізація сприятиме зменшенню особистої присутності людей у різних установах та організаціях, тож Мінцифри здійснює активну роботу щодо максимального переведення послуг в електронний формат.
