Проте це не означає порушення законодавства — за законом результати мають бути встановлені не пізніше 6 листопада. Та вже нині можна з упевненістю сказати: абсолютних переможців місцевих виборів немає, а владній партії «Слуга народу» не вдалося повторити минулий успіх, навіть попри адміністративний ресурс, який було задіяно під час кампанії, на чому неодноразово наголошували експерти.
У багатьох містах, зокрема й великих, чинним міським головам вдалося зберегти своє крісло або вони виходять у другий тур. Тож очевидно, що виборці вирішили підтримати перевірених політиків, а не нові обличчя. Подекуди це представники місцевих партій, а не загальноукраїнських. І це робить їх серйозними гравцями на наступну виборчу кампанію до Верховної Ради. Проте доволі несподіваною виявилась підтримка одіозних особистостей, таких як колишній народний депутат Віктор Лозинський (обраний головою ОТГ), якого було засуджено за вбивство і згодом «відбілено» судом) та Нелі Штепи (проходить у міську раду Слов’янська), яку підозрювали у посяганні на територіальну цілісність та створенні терористичної організації, а також відверто українофобської «Партії Шарія». У прифронтовому Маріуполі остання посіла третє місце на виборах до міської ради.
Доволі низьку явку виборців, а за даними ЦВК вона становила лише 36,88%, експерти пояснюють пандемією, розчаруванням у чинній владі та складною виборчою системою. Виборча система — пропорційна з відкритими списками, дійсно була новою для нашої країни, а бюлетень — незвичним для виборця. Водночас експерти назвали помилкою поширення цієї системи на рівень громад із населенням від 10 тисяч і сподіваються, що законодавець усе-таки перегляне цю та деякі інші норми, адже Виборчий кодекс містить низку неузгодженостей і потребує доопрацювання.
Що ж до самої кампанії, то вона, за оцінками експертів виборчого права, була висококонкурентною і в цілому відповідала законодавству України. Та попри цю позитивну оцінку спостерігачі зафіксували чимало порушень як під час кампанії, так і в день голосування та під час підрахунку голосів. Подекуди ЦВК навіть довелось достроково припиняти повноваження ТВК у повному складі та призначати нову.
Найпоширенішими порушеннями були: агітація в день виборів, порушення таємниці голосування, підкуп виборців, незаконне знищення виборчої документації, порушення порядку ведення реєстрів виборців або виборчих комісій або списків виборців та незаконне використання виборчого бюлетеня (спроба або винесення виборчого бюлетеня) тощо.
Ще однією проблемою стала міграція автобусів з виборцями. Здавалося б, нарешті громадяни в повній мірі змогли скористатися правом проголосувати не за місцем реєстрації, а фактичного проживання, що було особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб. Проте абсолютно гуманна мета була спрямована на зловживання. Тож залишається сподіватися, що всі кримінальні провадження, відкриті за цими фактами, будуть доведені до логічного завершення.
Як вітчизняні, так і міжнародні спостерігачі назвали порушенням конституційних прав неможливість українців узяти участь у волевиявленні. Йдеться про 18 громад Донецької та Луганської областей.
Що ж до опитування, ініційованого Президентом у день волевиявлення, то його також розкритикували як вітчизняні, так і міжнародні спостерігачі.