Позицію профільного міністерства щодо особливостей організації у 2021 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів закладів загальної середньої освіти озвучив заступник міністра Андрій Вітренко.

«МОН та УЦОЯО розглядають декілька варіантів організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році, — повідомив він. — Обрання формату ЗНО залежатиме від епідеміологічної ситуації у країні. Причому для забезпечення єдиних підходів, стандартизації процедур, створення рівних умов для всіх учасників зовнішнього оцінювання формат проведення ЗНО має бути встановлений однаковий по всій країні. Незважаючи на те, що певні території можуть бути віднесені до різних зон епідеміологічної безпеки».

За словами Андрія Вітренка, МОН та МОЗ планують визначити показники, з урахуванням яких прийматиметься рішення щодо обрання того чи іншого формату проведення зовнішнього оцінювання. З огляду на досвід 2020 року випускників при реєстрації для проходження ДПА (державної підсумкової атестації) у формі ЗНО одразу зобов’яжуть вказувати мету участі у такому тестуванні — щоб зрозуміти, чи бажають вони отримати за нього одразу дві оцінки, в атестат і у сертифікат ЗНО, необхідний для вступу до вишу.

Голова комітету Сергій Бабак порадив розглянути сценарій, «коли ДПА у формі ЗНО буде добровільною»: без варіантів її складатимуть лише випускники, які хочуть вступити до вишів, а також за власним бажанням усі охочі покращити підсумкові оцінки в атестаті. До слова, така схема була задіяна й поточного року — щоб зменшити кількість учасників ЗНО в аудиторіях. Цього літа чимало студентів закладів профтехосвіти з дозволу чиновників на тестування просто не прийшли. На переконання Сергія Бабака, «повертати ДПА в школи (у старому форматі. — Авт.) — це не найкраща історія», тож державна підсумкова атестація має відбуватися у формі ЗНО. І задля справедливого оцінювання, і з міркувань безпеки. Експерти твердять, що дотримуватися соціальної дистанції та інших санітарних вимог під час чіткої і суворо регламентованої процедури проведення ЗНО значно простіше.

Народний депутат України Наталія Піпа зауважила: цьогорічна вступна кампанія довела, що ЗНО не вплинуло на показники захворюваності, діти не належать до групи ризику в цьому контексті, тож, на її думку, формат зовнішнього оцінювання і коло осіб, зобов’язаних його проходити, змінювати не варто. Водночас є застереження щодо безпеки вчителів, адже деякі з них за віком перебувають у групі ризику щодо ускладнень у разі захворювання на короновірус.

Передбачити, якою буде епідеміологічна ситуація у 2021 році, складно, тому народні депутати запропонували повернутися до цього питання у лютому. Міністерству освіти рішенням комітету доручили «здійснювати моніторинг щодо рівня епідемічної безпеки в Україні та у разі потреби не пізніше 9 квітня 2021-го прийняти рішення щодо зміни умов проведення державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році та/або умов прийому до закладів вищої освіти у 2021-му, забезпечивши внесення відповідних змін до нормативно-правових, організаційно-розпорядчих документів з питань, що регламентують проведення державної підсумкової атестації та конкурсного відбору для вступу на навчання до закладів вищої освіти». МОН порадили спільно з МОЗ та Мінфіном вивчити питання «щодо способів забезпечення закладів освіти, на базі яких створюватимуться пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання, протиепідемічними засобами». Крім того, міністерству рекомендували спільно з МОЗ визначитись з показниками рівня захворюваності, щоб встановити нарешті найкращий формат проведення ЗНО.

На засіданні комітету розглянули також низку документів — зокрема, проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо узгодження окремих положень законодавства (реєстр. № 3808 від 8.07.2020 р.). Його автори пропонують відновити права освітян-пенсіонерів — виключити норми щодо припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, та укладання трудових договорів строком від одного до трьох років. Радять також прибрати вимогу щодо припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти та укладання з ними трудових договорів строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, — на рік). Крім того, законопроект передбачає скасування обмежень щодо безоплатного здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних закладах лише «один раз протягом життя».

На відміну від освітянських профспілок МОН та Мінфін не вітають такі ініціативи. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради законопроект підтримує, проте має до нього низку зауважень — щодо нормотворчої техніки. Тож після обговорення проекту закону, внесеного народними депутатами України Р. Павленком, М. Бондарем, В. Сюмар, М. Княжицьким та А. Чийгозом, комітет рекомендував його повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Скріншот з відеотрансляції засідання комітету.