Президент України Володимир Зеленський.
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Учора за участі Президента Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, Першого заступника глави парламенту Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, а також урядовців, представників бізнесу та експертів відбулася презентація економічного аудиту країни та векторів економічного розвитку до 2030 року. Економічний аудит країни отримав назву «RE: think», тобто переосмислення нашого потенціалу.
Нагадаємо, що про необхідність підготовки такого аудиту та визначення векторів розвитку України глава держави згадав у своєму посланні до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище України. «Потрібна повноцінна стратегія розвитку. Не на два, три чи п’ять років. Досить міряти розвиток України політичними каденціями. Нам потрібне чітке бачення: куди й чому має рухатись наша економіка до 2030 року. Знаю, що така робота велась урядом. Тому разом із результатами аудиту нашої держави чекаємо на презентацію економічних векторів України до 2030 року», — зазначав він у парламенті.
У своєму виступі під час презентації Президент назвав проведений аудит відправною точкою для розробки Національної економічної стратегії України до 2030 року. «Аудит держави — це шлях до правильних відповідей на всі важливі запитання. Вперше було зроблено комплексний аналіз стану України, щоб зрозуміти, де саме та які саме було допущено помилки за ці роки», — сказав він, зауваживши, що метою аудиту не є призначення винних в особі попередників, а визначення точного діагнозу для ефективного лікування країни.
Водночас В. Зеленський висловив думку, що Україна не хвора, але весь цей час була занадто скромна. «Соромилася мріяти. Мріяти сміливо, мріяти амбітно. Була нерішучою, щоб, окрім найбільшої країни Європи, стати ще й науспішнішою країною», — сказав він та висловив сподівання, що цей аудит дасть змогу відкинути наші комплекси, які лякали та сковували рух уперед.
Президент зазначив, що на основі аудиту та основних векторів розвитку економіки буде створена національна економічна стратегія до 2030 року, яка має стати не декларацією, необов’язковою для виконання, а головним планом та дорожньою картою для всіх гілок влади України. «Це потрібно для того, щоб постійно зростати, реалізовувати вже наявний потенціал та створювати нові, проривні ідеї. Не наздоганяти, а бути на кілька кроків попереду», — сказав він, висловивши побажання, щоб ця стратегія стала свого роду економічною Конституцією та великою національною ідеєю, яка не буде змінюватися з кожним новим Президентом, парламентом або урядом. «Настав час закінчувати практику, коли державну політику визначають не спільні цінності, а прізвища на дверях владних кабінетів», — закликав В. Зеленський.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підкреслив, що створення національної стратегії було однією зі складових передвиборної кампанії і Президента України, і парламентської партії «Слуга народу», та й загалом держави Україна.
За словами глави парламенту, одна з базових речей для досягнення успіху — це правильно поставлена задача. А щоб рух держави був ефективним, треба мати розуміння, якими ресурсами можна оперувати. «Для того, щоб мати це розуміння, якраз і потрібен аудит країни», — зазначив він, висловивши жаль, що такий аналіз не відбувся двадцять, а краще, тридцять років тому.
Д. Разумков також висловив побажання, щоб розроблена урядом стратегія не стала документом заради документа, як дуже часто робилося раніше, а була напрямом, за яким ми будуватимемо щасливе майбутнє. «Від імені Верховної Ради України хотів би запевнити, що ми завжди готові долучатися і сприяти будь-якому ефективному, та, головне, успішному розвитку всіх конструктивних починань».
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який представляв аудит країни та вектори економічного розвитку до 2030 року, зазначив, що ці документи є відправною точкою в розробці Національної економічної стратегії до 2030 року. «Без аналізу поточного стану ми не можемо реалістично поставити собі цілі на наступні роки. Контрольним питанням було — чи реалізували ми свій потенціал, якими є результати управління нашою країною за попередні роки і який вигляд ми маємо порівняно з іншими країнами та нашими сусідами. Сьогодні ми вже маємо чітку відповідь: один трильйон доларів ВВП за 10 років — це нереалізований потенціал країни», — підкреслив він.
За словами глави уряду, цей трильйон доларів втрачено через постійні зміни векторів, незавершені реформи, відсутність довгострокової економічної стратегії, корупцію та неефективне управління. Тому сьогодні стоїть завдання реалізувати потенціал української економіки та зробити Україну успішною.
Окреслюючи ключові сегменти, в яких Україна не реалізувала свій потенціал, Д. Шмигаль зазначив, що тільки внаслідок недовикористання земельного потенціалу втрати становили 85 мільярдів доларів. «29 років вільне користування землею було обмежене, а отже, її вартість було занижено в рази. А за цей час у держави зникло понад 5 мільйонів гектарів землі», — наголосив він, додавши, що після запуску ринку землі за десять років ВВП додатково отримає до 85 мільярдів доларів. Крім того, внаслідок неефективного користування надрами втрачено 409 мільярдів доларів, водокористування — 12 мільярдів, лісокористування — 40 мільярдів, нереалізований потенціал географічного розташування оцінюється в 407 мільярдів доларів.
«Проведений економічний аудит — це рахунок Україні за роки непродуманої економічної політики, відсутності доведених до кінця реформ і єдності державних інституцій у баченні розвитку країни. Тільки-но ми приберемо причини, що призвели до таких оцінок, зможемо розраховувати на збільшення ВВП вдвічі. Чи буває таке зростання? Так. І світовий досвід тому підтвердження», — підкреслив прем’єр, зазначивши, що чимало країн за десять років, маючи чітку стратегію та єдність у роботі державної команди, змогли подвоїти свої ВВП, хоч їх потенціал навіть близько не був схожий на український.
Представляючи 30 пріоритетних векторів, які ляжуть в основу економічної стратегії до 2030 року, прем’єр, зокрема, наголосив на необхідності зменшення частки держави в економіці, розвитку фінансового сектору, зменшення регуляторного навантаження на бізнес, значного зростання обсягів розвідки та видобутку власних корисних копалин, розвитку інфраструктури в сільськогосподарському секторі.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук звернув увагу на важливість системної законодавчої діяльності. «Коли команда Президента здобула перемогу, то ми говорили, що одним із найперших завдань має стати проведення повноцінного аудиту держави, щоб ми розуміли, які в нас є ресурси для проведення реформ», — зазначив він, додавши, що йдеться про економічні ресурси, людський капітал та ресурс часу.
Водночас, за словами Першого заступника глави парламенту, будь-яка діяльність залежить від державних рішень, які мають форму законів чи відповідних підзаконних актів. А продемонструвавши слайд із результатами діяльності Верховних Рад усіх скликань, Р. Стефанчук звернув увагу на велику кількість так званого законодавчого спаму. «Коли ж ми говоримо про таке явище, як «законодавче цунамі», то маємо на увазі велику кількість внесених законопроектів, їх дублювання та конкуренцію між суб’єктами законодавчої ініціативи, кількісні, а не якісні показники внесення відповідних документів, війну між першим та другим читанням законопроектів, яку ми називаємо війною поправок, які часто вносяться задля затягування часу. Тому будь-який економічний приріст неможливий без наведення порядку під час формування державних рішень», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради.
На думку Р. Стефанчука, сьогодні можна виділити півтора десятка проблем, пов’язаних із законодавчою діяльністю, однак найважливішим із завдань є створення на основі Стратегії-2030 Плану законодавчого розвитку держави. Також він наголосив на важливості контролю за виконанням ухвалених рішень та моніторингу, чи досягло те чи інше рішення результату.
Зауваживши, що сьогодні Україна перебуває в точці визначення основних фундаментальних засад, які ляжуть в основу майбутніх рішень Верховної Ради, Перший заступник глави парламенту схвально оцінив те, що до програми та послання
Президента, програми та плану дій уряду та інших документів найближчим часом додасться Національна економічна стратегія до 2030 року. «Тому під час формування плану законодавчої діяльності ми повинні виходити з потенційного ресурсу та пропускної здатності парламенту», — зазначив Р. Стефанчук, зауваживши, що, на його думку, річний план законодавчих ініціатив має налічувати в середньому 250 законопроектів. У цьому контексті він відзначив важливість узгодження діяльності трьох суб’єктів законодавчої ініціативи: парламенту, уряду та глави держави.
З метою формування складових законотворчої діяльності, Р. Стефанчук пропонує визначитися з необхідними змінами до Конституції та питаннями, які стосуються систематизації, кодифікації чи рекодифікації, а також визначитися із законодавством, яке необхідне для виконання міжнародних зобов’язань. Ще один напрям роботи має стосуватися скасування застарілих норм, які дісталися з радянської спадщини.
«Вважаю, що ми йдемо дуже правильними кроками до формування Плану законопроектної діяльності на 2021 рік. Тільки у правильних рішеннях є майбутнє», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради.
