«У нашого трудового законодавства є особливість — воно включає значну кількість підзаконних актів, які були створені ще за часів СРСР. Вони подекуди продовжують діяти», — за-

уважила, відкриваючи слухання, голова комітету Галина Третьякова. Це, за її словами, створює складнощі застосування права у зв’язку з тим, що цивілізаційний розвиток іде вперед. «Крім того, є ще одна особливість: за майже 30 років незалежності центральні органи виконавчої влади майже не звертали увагу на створення державної політики у сфері трудових відносин. Тому в нас є великі прогалини в низці секторів, зокрема щодо кваліфікації, додаткової кваліфікації тощо», — додала вона.

Перша заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлія Свириденко, розповівши про поточну діяльність міністерства, зосередилась також і на подальших планах відомства.

Вона нагадала, що рік тому Міністерство економрозвитку перейняло на себе функції з формування трудових відносин і нині перед ним стоять великі завдання у цій сфері. Міністерство, зокрема, наступного року планує зосередитись на законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Цей документ, повідомила урядовниця, чітко визначить, що є ознаками трудових відносин. Це потрібно для того, щоб знизити рівень неформальної занятості та захистити права працівників. Працюватимуть урядовці й над змінами до законодавства щодо дерегуляції трудових відносин, якими буде спрощено процедуру укладення строкових договорів, лібералізується порядок встановлення робочого часу та оптимізується порядок припинення трудових відносин у низці випадків.

Це далеко не повний перелік питань, над якими планують працювати в міністерстві, і це зрозуміло, адже урядовці вирішили відмовитись від ідеї напрацювання комплексного документа на кшталт Трудового кодексу, а схиляються до ідеї на-працювання окремих законів, які згодом можна буде кодифікувати.

Довідково

Кодифікація — це засіб систематизації нормативних актів, здійснюється шляхом перероблення та зведення правових норм, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, який системно і вичерпно регулює певну сферу суспільних відносин, як правило, на галузевому рівні.

«Звичайно, нам хочеться, щоб зміни відбувались дуже швидко і ми одразу могли внести великий комплексний документ. Проте в таких складних питаннях, як трудові відносини, поспіх — не найкращий порадник. Ми пропонуємо не точкові, а суттєві зміни. Після того ми зможемо кодифікувати ці законопроекти і в нас буде повноцінний Трудовий кодекс, який задовольнить суспільство, бо трудові відносини охоплюють усіх. Тому треба бути виваженими», — наголосила Ю. Свириденко, додавши, що комітетські слухання — це гарна нагода обговорити всі питання, поставити їх у графік і працювати над ним, щоб у підсумку вийшла комплексна реформа.

Власне, за підсумками слухань буде напрацьовано рекомендації, які і стануть дорого-
вказом для діяльності міністерства та профільного парламентського комітету у сфері регулювання трудових відносин.