Хвилина мовчання.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Учора народні депутати мали змогу почути звіт Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про стан захворюваності на коронавірус в Україні та невідкладні заходи уряду щодо боротьби з цієї хворобою в умовах її різкого поширення.
Очільник Кабміну подякував парламентаріям за те, що схвалили в першому читанні проект бюджету на наступний рік. «Сподіваюся, що ми з вами так само оперативно та без зайвого популізму пропрацюємо бюджет до другого читання», — наголосив він.
Прем’єр-міністр повідомив, що протягом десяти місяців урядовці вийшли на показник невиконання бюджету на рівні 1,6 мільярда гривень. І це за умови, що навесні, коли запускалася системна робота податкової та митниці, цей показник сягав 44 мільярдів. Тож говорити про невиконання бюджету нині не варто, запевнив Д. Шмигаль. Він також повідомив: станом на 1 листопада кошти на єдиному казначейському рахунку становили 15,1 мільярда гривень. «Уряд фінансує і надалі фінансуватиме всі соціальні зобов’язання держави перед українцями», — резюмував Прем’єр-міністр.
Одним із основних інструментів у боротьбі з коронавірусом є адаптивний карантин, зауважив Денис Шмигаль під час години запитань до уряду. «Чи можливе повернення до повного локдауну країни? — запитав він. — Цього варіанта на столі поки що немає. Ми спілкуємося з епідеміологами Франції та Німеччини, щоб покращити наші реагування на пандемію». Д. Шмигаль поінформував, що Міністерство охорони здоров’я і справді розглядає можливість введення додаткових обмежень на певний період, однак про повне закриття країни поки що не йдеться, сказав він. Натомість обговорюються, зокрема, такі варіанти, як посилення карантину вихідного дня. Утім, поки що це лише дискусії, і якщо країна підійде впритул до такого рішення, то МОЗ поінформує про це суспільство більш детально.
Моніторячи ситуацію із коронавірусом, уряд постійно спілкується з регіонами, запевнив Д. Шмигаль. Якщо місцева влада просить не посилювати обмежень, то вона бере на себе відповідальність за наслідки. «Це дійсно гнучка модель адаптивного карантину, — зауважив Д. Шмигаль. — Я навіть сказав би, що це частина реформи децентралізації. Адже керівники в регіонах більше не втікають від відповідальності».
Постійно ведеться робота в рамках підвищення спроможності нашої медичної системи, поінформував Прем’єр-міністр. Якщо в березні цього року проводилося 200 ПЛР-тестів, то в жовтні їх робили вже 50 тисяч на добу, а до кінця року мають намір дійти до 75 тисяч таких тестів щодня. Денис Шмигаль повідомив, що ми маємо один із найнижчих у Європі показників летальності від коронавірусу — 1,8 відсотка. Він висловив співчуття родинам, які втратили своїх близьких людей через недугу.
Уряд встановив два одночасні рівні доплат для лікарів, які стоять на передовій боротьби з коронавірусом. Питання із виплатами вирішено, зазначив Д. Шмигаль. Уряд готується збільшити виплати сімейним лікарям за кожного пацієнта. Окрім того, під час години запитань до уряду Прем’єр-міністр поінформував, що Державна аудиторська служба здійснює аудит так званого коронавірусного фонду.
Народні депутати традиційно мали можливість поставити запитання доповідачу. Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, зокрема, звернула увагу на досвід Словаччини, яка провела безплатне загальнонаціональне тестування на коронавірус за новим методом швидких тестів на антиген. Парламентарій поцікавилася: чи планується подібне тестування у нас? Уже найближчим часом в Україну завезуть два мільйони таких тестів, запевнив Д. Шмигаль. Утім, наша країна майже у 12 разів більша, аніж Словаччина, і для проведення загальнонаціональної перевірки нам потрібно дуже багато тестів. Водночас, глава уряду не відкинув можливості проведення такого тестування в окремих регіонах.
Учора з трибуни Верховної Ради склав присягу народний депутат Андрій Шараськін (на знімку), який одразу увійшов до складу фракції «Голос». На вимогу двох фракцій виступила народний депутат від цієї фракції Олександра Устінова. Вона звернула увагу на те, що міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський начебто намагається тиснути на підприємства з метою відібрати в них землі під забудову. Парламентарій звернулася до Президента з вимогою втрутитися в ситуацію.
Народні депутати без обговорення та в цілому проголосували за проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби № 3891. Вони стосуються посилення відповідальності за відмову носити маску. Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук з огляду на це зауважив: «Відтепер я особисто вважаю, що народні депутати, які перебуватимуть у залі без маски, демонструють або впертість, або зверхність до тільки що ухваленого закону, або відсутність інстинкту самозбереження. Тому прошу застосовувати до них засоби адміністративного впливу».
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував: за результатами конкурсу, розпочатого в лютому цього року, у липні парламентський Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді призначити суддю Конституційного Суду із чотирьох кандидатур, винесених депутатськими фракціями. Згідно з Регламентом, під час розгляду цього питання кожен із кандидатів мав можливість звернутися до залу з промовою. Від фракції «Опозиційна платформа — За життя» виступив кандидат Юрій Павленко, від «Батьківщини» — Ольга Бондар-Петровська, від «Європейської солідарності» — Микола Сірий, а від «Голосу» — Наталія Денисенко. Усі ці кандидати подали належні документи і визнані такими, які мають право претендувати на високу посаду. Під час обговорення майже всі народні депутати зауважували, що новий парламент діє вже майже півтора року, а до обрання кандидата на посаду Конституційного Суду дійшли тільки тоді, коли в країні сталася конституційна криза. Унаслідок рейтингового голосування, найбільше голосів набрав представник «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Павленко. Однак під час загального голосування він набрав лише сто голосів. Відтак,
Голова Верховної Ради доручив профільному комітету підготувати новий конкурс кандидатів на посаду судді КС.
Затим заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів. А після цього парламентарії перейшли до різного.
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що 6 листопада відзначається День визволення Києва від фашистських загарбників. «Це одна із віхових подій в історії столиці України, — сказав він. — Упевнений, що ми всі повинні пам’ятати тих, хто віддавав та, на жаль, віддає своє життя за щасливе і незалежне майбутнє нашої держави. Пропоную згадати всіх, хто загинув, визволяючи столицю нашої держави, хвилиною мовчання».
Мовою цифр
На початку епідемії до прийому хворих на коронавірус були готові лише 12 тисяч ліжок. Нині цей показник збільшено до 42 тисяч, а на середину листопада він становитиме 52 тисячі. Із них 80 відсотків повинно забезпечуватися подачею кисню (нині цей показник в межах 40 відсотків). Заповненість ліжок нині становить 18 тисяч. Станом на 5 листопада кількість задіяних апаратів штучної вентиляції легень становила 638. А загалом в країні їх розміщено 4 876. Минулого тижня додатково направлено майже 600 мільйонів гривень на забезпечення лікарень киснем. Нині 16 підприємств отримали ліцензію на виробництво медичного кисню в Україні.
