На виборах органів місцевого самоврядування Луганщини мешканці підтвердили свою довіру й підтримку голові Новопсковської ОТГ Вадиму Гаєву, обравши його на цю посаду вдруге. 46-річний очільник громади є уродженцем смт Новопсков, він пройшов трудовий шлях від робітника до менеджера. Майже десять років був генеральним директором ТОВ ТРК «Спектр». Очолював також ТОВ «Нові телемережі».

Новопсковська ОТГ — перша в Україні об’єднана територіальна громада. Вона була утворена 15 липня 2015 року, коли Новопсковська селищна рада спільно з Осинівською сільською радою ухвалили рішення про об’єднання. За результатами місцевих виборів восени 2015-го Вадим Гаєв уперше став біля керма місцевих справ, і цьогорічне його обрання наочно підтвердило: голова Новопсковської ОТГ забезпечує місцевий розвиток у правильному напрямі...

«Ми не закриватимемо жодної комунальної установи»

— Вадиме Вікторовичу, якою була ваша програма, що змогла згуртувати багатьох людей навколо вас, і в чому секрет того, що вона стала переможною на виборах?

— Насамперед я дякую людям, які прийшли 25 жовтня на виборчі дільниці, віддали голос і підтримали мою кандидатуру на посаду селищного голови.

Під час виборчої кампанії, на зустрічах із виборцями у кожному селі я концентрував увагу людей саме на нових правилах, за якими ми обирали своїх представників у владу, зокрема й депутатів. Раніше на території Новопскова й тих сільських рад, що приєдналися до нашої громади, вибори проводилися за мажоритарною системою, і виборці віддавали свій голос за конкретну людину, яка представляла територію і людей, які проживають на ній. У нових реаліях, на виборах 2020 року, люди вже обирали депутатів від політичних сил. Отже, я роз’яснював, які виклики та які ризики ймовірних помилок існують під час місцевих перегонів, коли хтось може повестися на обіцянки однієї з політичних сил, що активно рекламується тут, на сході України. Адже згодом може прийти й розчарування від персон, яких хтось із партійних міркувань учора проштовхнув до влади, а завтра їм доведеться працювати з людьми, які вимагатимуть захисту їхніх інтересів. Та чи готові нові обранці до цих повноважень, чи усвідомлюють їх?

Фактично в нас на місцевій арені не так уже й багато таких політичних гравців, у громаді вони впродовж років — ті самі. І вже можна було наперед оцінити внесок і роботу кожного політика, кожної посадової особи. У мене не було необхідності якось додатково агітувати за себе: кожному, в кого були запитання відносно моєї програми, я надавав належні відповіді. Якихось конкретних обіцянок не було: мовляв, насамперед я зроблю й відремонтую те-то. Я розумів, що майбутні рішення залежатимуть від багатьох чинників, зокрема й від рішень, що їх будуть приймати депутати.

Тому мій принцип у подальшій роботі на посаді голови селищної ОТГ: по-перше, ми не закриваємо жодної комунальної установи. Кожне, навіть найвіддаленіше село має залишитись із фельдшерсько-акушерським пунктом. Ми не закриваємо жодної школи доти, доки не зможемо запропонувати жителям кожної, навіть невеликої громади якусь альтернативу. Це насамперед комфортне переміщення дітей до іншої школи, комфортні та якісні умови надання освітніх послуг у навчальному закладі, наявність шкільного автобуса, який буде закріплено за конкретним селом. Тому моя передвиборча кампанія складалася саме з таких напрямів.

— Як ви оцінюєте шлях, пройдений за ці п’ять років Новопсковською ОТГ як першою створеною в Україні об’єднаною територіальною громадою?

— Відтоді як 15 липня 2015 року Новопсковською селищною радою спільно із Осинівською сільською радою було ухвалено рішення про об’єднання у єдину громаду, жодна людина не пожалкувала щодо прийнятого рішення. І в селах, і самому смт Новопскові впродовж цих років усе було спрямовано тільки на розвиток. І цей розвиток відбувався не за якимось невеликими секторами, а охоплював усе: дошкільну, загальну та позашкільну освіту, спорт, культуру, благоустрій громади, розвиток місцевої інфраструктури. Було збудовано новий Центр надання адміністративних послуг. Зроблено справді дуже багато за багатьма напрямами.

— Якою є кількість мешканців у громаді?

— Нині в об’єднану територіальну громаду входять сім населених пунктів. Але вже після змін в адміністративно-територіальному устрої України до наявних населених пунктів нам додається ще вісім сільських рад, а в деяких із них є декілька населених пунктів. Отже, населення всієї громади становитиме майже 25 тисяч жителів.

До кінця року по кожній сільській раді, яка приєднується в подальшому до селищної ради, ми маємо виконати всі окремі бюджети, і потім уже від початку 2021 року у громаді буде спільний бюджет і єдиний апарат управління. Нам належить провести реорганізацію цих юридичних осіб, створити один дієвий апарат управління, забезпечити роботою тих фахівців, які працювали саме в селах, і потім рухатися далі.

— Як загалом відбуватиметься реорганізація Новопсковського району?

— На території Новопсковського району відповідно до змін адміністративно-територіального устрою утворено дві селищні територіальні громади — Новопсковська і Білолуцька. Білолуцька селищна ОТГ із центром у смт Білолуцьк буде дещо меншою: там до 10 тисяч жителів, велика частина яких мешкають у селах, зокрема віддалених. Ми підтримуємо такий формат реорганізації Новопсковського району. Адже чимало населених пунктів дуже віддалені від Новопскова, і краще, щоб будь-яка послуга — соціальна, адміністративна — була наближеною й доступною для людей за місцем їхнього проживання.

Складові самодостатності

— Наскільки готова, на ваш погляд, Новопсковська ОТГ до роботи в новому форматі? Якими будуть складові наповнення бюджету й чи є вони достатніми для забезпечення економічної спроможності?

— Складові наповнення бюджету залишаються ті самі, що були раніше. Це місцеві податки, єдиний соціальний внесок, податок на нерухомість, земельний податок, кошти від оренди землі й оренди комунального майна. Найбільший обсяг у доходній частині бюджету громади має податок на доходи фізичних осіб, а саме 60 відсотків, які залишаються від ПДФО в бюджеті громади й працюють на місцевий розвиток.

Найближчим часом ми розпочинаємо планування й за деякими закладами проводитимемо скорочення. Зокрема, на території Новопсковського району не буде районної ради, що дасть змогу заощадити достатню кількість коштів. Декілька установ нині фактично дублюють свою діяльність, як, зокрема, відділ освіти селищної ради й відділ освіти районної держадміністрації. Тепер буде одна структура, яка обслуговуватиме ті навчальні заклади, які є на території Новопсковської громади.

Адже, хоч громада і є спроможною, але не тільки в нашій, а й в інших ОТГ коштів місцевого бюджету на задоволення всіх потреб, звичайно, бракуватиме. Тому будемо активно працювати, будемо залучати кошти із ДФРР, будемо моніторити й обов’язково подавати заявки на участь у державних програмах. Однією з них є, зокрема, «Спроможна школа» — це велика програма, на яку в Україні планується закласти в бюджет наступного року майже 1 млрд гривень. Будемо звертатися до облдержадміністрації, співпрацювати з усіма гілками влади, з народними депутатами задля того, щоб залучити якомога більше коштів з різних джерел. І зокрема — з дорожнього фонду та від інших платників.

— Які найпотужніші бюджетоутворювальні підприємства працюють на території ОТГ?

— На території селища Новопскова працює промисловий майданчик лінійно-виробничого управління магістральних газо-проводів, який є досить потужним платником до місцевої скарбниці. Також на території Новопсковського району сконцентровані державні структури, які сплачують податки з доходів фізичних осіб у бюджет громади. Серед них — загін Державної прикордонної служби. Також у нас працює багато агропідприємств, які сплачують податки як від оренди земельних ділянок, так і ПДФО за найманих працівників.

Щодо найпотужніших агропідприємств на території громади, то до них належать великі агрохолдинги, як «Нібулон» і «Агротон», сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив «Слобожанський», товариства з обмеженою відповідальністю «Заайдарівське», «Промінь».

На місцевому рівні гра у велику політику — ні до чого

— Як ви плануєте вибудовувати роботу з депутатським корпусом з огляду на його різноманітний за партійною приналежністю склад? Чи визначається в цьому плані необхідний конструктив?

— На виборах на посаду селищного голови я був самовисуванцем, хоч і надходили пропозиції бути висунутим від певних політичних сил, їх було декілька. Я вдячний за довіру й підтримку цим політичним силам, але вирішив іти самовисуванцем, оскільки селищний голова повинен обстоювати інтереси виключно жителів своєї громади, а не певних політичних сил. Він не повинен бути заангажованим. Єдині інтереси, які він має обстоювати, — це виключно інтереси громади. Це моя принципова позиція.

Як вибудовуватиму відносини з депутатами? Я завжди був відкритий для спілкування з депутатами, і нині продовжуватиму це робити. Отже, співпрацюватиму з кожним окремим депутатом незалежно від його політичних уподобань. Адже ті завдання й проблеми, які нам треба розв’язувати, не стосуються великої політики, а стосуються температурного режиму в школі, якості благоустрою, проведення капітальних і поточних ремонтів об’єктів інфраструктури. Тут питання суто місцеві, й жодна політика не може впливати на те, як, наприклад, відремонтувати на школі дах.

Адже в нас попереду дуже багато викликів. Вони пов’язані з водопостачанням. Також належить термомодернізувати багато будівель, адже громада має бути енергоефективною. За ці п’ять років ми термомодернізували більш як десяток будівель. Цю роботу треба продовжувати, і тут, у місцевому самоврядуванні, політика — ні до чого. Нам треба розв’язувати нагальні проблеми всіх людей, які тут мешкають, яку б політичну силу вони не підтримували, і ми повинні обстоювати їхні інтереси.

Росіяни й їхні поплічники до 2014 року тут навмисно створювали «пояс неуспіху»

— Новопсковська громада є однією з небагатьох на Луганщині, яка впритул межує з Російською Федерацією. Отже, неодмінно постає питання забезпечення гідного рівня життя, гідних європейських стандартів, які б дозволяли мешканцям Новопсковської громади — першої в Україні, пишатися своїми здобутками перед лицем північного сусіда. Не останню роль тут відіграє й завдання протидії російській інформаційній експансії, нав’язуванню чужих нашому народові шаблонів і кліше з «останкінських» телепрограм, що транслюються з-за кордону...

— Так, дійсно. Раніше в нас, до 2014 року, були надто тісні контакти між мешканцями прилеглих до державного кордону районів. У цьому плані ми дуже сильно залежали насамперед від адміністративного центру області, оскільки вся логістика, всі інформаційні та інші мережі були зав’язані на місто Луганськ.

Такі самі відносини дійсно були на той час у мешканців Новопсковського району і з територією Росії. Чимало людей працювали в Росії, був дуже інтенсивний рух транспортних потоків. Але з 2014 року ситуація цілком змінилася. Ми перестали бути залежними від комунікації з Луганськом і відповідно припинилися також зв’язки з РФ.

Я багато разів замислювався над причинами того, чому люди навесні 2014-го пішли на незаконні «референдуми». Чому певна кількість населення шість-сім років тому підтримала оті проросійські настрої? І дійшов висновку: на той час насправді були штучно створені такі умови, щоб території Луганської області, зокрема й нашого району, мали депресивний вигляд.

Колишнє керівництво — і області, і країни, до 2014 року зробило все для того, щоб на Луганщині панувало, хоч і не в повному обсязі, беззаконня, але щоб тут процвітали контрабанда й багато інших незаконних речей, які не давали можливості чесно й легально наповнювати бюджети. І був такий, знаєте, з нашого українського боку «пояс неуспіху».

Водночас росіяни саме в прикордонних населених пунктах, що межують з територією України, намагалися створити такий собі «пояс успіху». Перетинаючи державний кордон, люди бачили дещо інакше, ніж в Україні, життя: гарний асфальт, вуличне освітлення, тротуари. Росіяни активно будували об’єкти інфраструктури у своїх прикордонних населених пунктах. І хоча в глибинці ситуація була й залишається далеко не кращою, вони створювали штучно прикрашений «фасад», насамперед для тих, хто приїжджав. Зрештою, це й вплинуло на настрої мешканців сходу України під час псевдореферендуму 11 травня 2014 року, бо дійсно тут була на той час депресивна територія.

На сьогодні я можу з повною впевненістю заявити, що лише тепер ми почали прогресивно розвиватися й відбудовувати нашу інфраструктуру. Мені доводиться чути дуже багато відгуків від тих людей, які приїжджають з окупованих територій Луганської області по соціальні виплати й соціальну допомогу. Своїми враженнями діляться й люди, які проживають на окупованій території й пам’ятають, яким був Новопсков до 2014 року і яким він стає тепер. Ці відгуки позитивні. Населений пункт і  громада загалом постійно змінюються на краще. Можливо, не так швидко, як хотілося б. Бо всі ми люди, і хочеться все й одразу. Але ж позитивні зміни є.

У своїй роботі, приймаючи рішення щодо використання бюджетних коштів, ми завжди надавали пріоритет і враховували потреби тих структур і центрів, які відвідує найбільше людей. Якщо ми ремонтуємо площу, то насамперед — це площа, де є «Ощадбанк» і куди люди, зокрема з непідконтрольних територій, приїжджають для отримання соціальних виплат. Такі самі принципи втілюємо в усіх подібних напрямах. Не все, інколи, від нас залежить. Не всі дороги в задовільному стані, а в деяких місцях вони й просто в аварійному стані. Усе це накладається часом на таку загальну картину, яку одні сприймають з розумінням, а інші — ні. Але! Якість послуг, які ми нині надаємо, набагато вищого рівня. Вважаю, що це послуги європейського рівня, коли люди приїжджають до нас по ID-паспорти, за отриманням закордонних паспортів, по довідки. Будь-яка адміністративна або соціальна послуга — це зовсім інший рівень. У сучасному ЦНАПі, що функціонує в Новопскові, діє електронна черга. Тут зовсім інше, ніж раніше, ставлення до клієнта, вища швидкість видачі тих чи інших довідок, і загалом швидкість обслуговування.

— Які ви бачите головні передумови для успішного втілення перспективних проектів у громаді?

— Усе залежатиме від спільної праці всіх, хто прагне, щоб відбувався розвиток громади й місцевого самоврядування загалом. Якщо ж будуть якісь прояви політиканства й будуть якісь політичні баталії, чвари — вони не підуть на користь народу та громаді. Це буде лише гальмувати й зупиняти розвиток. Отже, продовжую закликати депутатів працювати виключно на інтереси громади. Щоб інтереси якихось політичних сил не стали на заваді змін на краще.

Я також розумію, наскільки вагомим буде ефект синергії від співпраці всіх гілок влади, коли невеличка селищна рада співпрацюватиме з народними депутатами України, з обласною, районною владою, коли є також постійний контакт з Міністерством розвитку громад та територій України. Зрештою, вся ця робота й забезпечуватиме максимальний ефект.

Фото надано Вадимом Гаєвим.