Такого врожаю в Луганській області не було впродовж 29 років: у 1990 році за врожайності 35,9 ц/га вал становив 1 млн 107,5 тис. тонн, але тоді цей показник був разом із територіями, які наразі є тимчасово окупованими. Докладніше про це розповідає заступниця директора департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна (на знімку).

— Любове Григорівно, якими були складники цьогорічного успіху?

— Незважаючи на примхи природи, на тлі надзвичайної ситуації через епідемію коронавірусу, сільгосппідприємствами Луганщини на цей час обмолочено 390 тис. га площ зернових (98%). Намолочено 1 млн 300 тис. тонн. Отже, цьогорічний рівень врожайності у 35,8 ц/га є більшим від минулорічного показника на 1,4 ц/га.

Це — досить вагомий показник з урахуванням того, що регіон належить до зони ризикованого землеробства. Рекордні показники не прийшли самі собою: вони стали результатом докладених значних зусиль та інвестицій як на етапі проведення весняно-польових робіт, так і на етапі збирання — результат говорить сам за себе.

На проведення весняно-польових робіт сільгосппідприємствами Луганської області було витрачено 4,1 млн гривень. Витрачено у перерахунку на гектар ріллі 4 922 гривні, що на 210 гривень більше, ніж торік. Отже, ми наочно бачимо, що аграрії закуповують усе, що їм необхідно задля успіху. І, враховуючи зростання цін за рік, забезпечено належний ефект від докладених зусиль. Обсяг власних коштів, витрачених сільгосппідприємствами під час весняно-польових робіт, становив 3,8 млрд гривень (95% від потреби), а сума залучених банківських кредитів — 200 млн гривень (5%).

Велику допомогу аграріям у проведенні сільськогосподарських робіт у стислі терміни та з мінімальними втратами надає щорічне оновлення машинно-тракторного парку. За останні роки оновлення парку досягло майже 30%. До збирання врожаю було задіяно 1006 зернозбиральних комбайнів.

До речі, сільгосппідприємства регіону не економлять також і на внесенні мінеральних добрив, без чого, звичайно, не було б сьогоднішніх високих результатів. У період весняно-польових робіт 2020 року аграріями області внесено 73,3 тис. тонн мінеральних добрив, що на 6,3 тис. тонн більше, ніж минулоріч. До того ж, ураховуючи відносно теплу зиму, для здійснення комплексу захисту сільськогосподарських культур агропідприємствами придбано та внесено 595 тонн спецзасобів.

— Якими є результати збиральної кампанії з конкретних культур?

— Озимої пшениці з 289 тис. га намолочено 1 млн 25 тис. тонн за середньої врожайності 38,5 ц/га. Обмолот ярого ячменю здійснено на площі 33,6 тис. га і намолочено 87,3 тис. тонн (врожайність — 26 ц/га). Озимого ячменю з 10 тис. га намолочено 34,6 тис. тонн (врожайність — 35,5 ц/га). Гороху з трьох тисяч гектарів намолочено 4,7 тис. тонн (врожайність — 15,7 ц/га). Усіх цих культур порівняно з минулим роком зібрано більше.

Аграрії зібрали понад 19,8 тис. тонн врожаю основних нішевих культур, які є експортоорієнтованими, що на 4,3 тис. тонн більше від минулого року. Зокрема, розширено посівні площі жита (на 21%), вівса (на 3%), гречки (на 50%), проса (на 30%).

Отже, якщо брати до уваги, що загальний обсяг внутрішнього споживання зернових на Луганщині становить 70 тисяч тонн, то область вирощує майже в 20 разів більше зерна, ніж споживає. Такий рівень виробництва зернових в області повністю гарантує продовольчу безпеку і створює хороші передумови для експорту.

Крім цього, зібрано 24,4 тис. тонн ріпаку з 11,2 тис. га (врожайність — 21,8 ц/га). Втім, по цій культурі є зниження до минулорічної врожайності, яка 2019 року становила 24 ц/га.

На сьогодні в області завершується збирання кукурудзи й соняшнику, врожайність яких цьогоріч через несприятливі погодні умови, на жаль, є нижчою, ніж торік. Обсяг виробництва соняшнику прогнозується на рівні 520 тис. тонн (врожайність менша на 5,4 ц/га). Кукурудзи очікуємо зібрати 195 тис. тонн (зменшення на 15,1 ц/га).

Наразі проведено сівбу основних озимих культур на площі 292 тис. га: озиму пшеницю посіяно на площі 270,5 тис. га, озимий ячмінь -10 тис. га, жито — 1,4 тис. га. Крім того, 10 тис. га засіяно ріпаком. Але через посушливу погоду, хоч і було здійснено сівбу в ранні оптимальні терміни, на більшості площ озимі не проросли та не сформували паростків.

— Напередодні Дня працівників сільського господарства України зазвичай підбивають підсумки й визначають райони та агропідприємства, які досягли найкращих результатів. Назвіть їх.

— У рейтингу районів за підсумками збирання ранніх зернових і зернобобових культур на першому місці — Марківський район з урожайністю 44,3 ц/га, друге місце посідає Новоайдарський район (43,9 ц/га), на третьому — Кремінський район (38,8 ц/га).

Лідерами серед господарств із врожайності сьогодні є СФГ «Пролісок» (45 ц/га) і ТОВ Агрофірма «Слобожанська» (40 ц/га), що діють у Сватівському районі. У Марківському районі це — СФГ «Мирна Долина» з рівнем врожайності 53 ц/га. У Кремінському районі найбільші врожаї у ФГ «Каут» (60 ц/га) і «Владар» (46 ц/га). Також серед лідерів на Луганщині — ТОВ СП «Нібулон» (45 ц/га) і ПрАТ «Агротон» (49,6 ц/га).

— Чи став цей рік сприятливим для вирішення питань логістики?

— Фактичне позбавлення після 2014 року центральною та східною частинами Луганщини залізничного сполучення призвело до порушення важливих економічних зв’язків. Отже, логістичні проблеми під час перевезення зерна з Луганської області впливають загалом на реалізаційну ціну зернових. Вони є значно нижчими порівняно з розцінками в сусідніх та інших областях. Ціна пшениці 2-го класу в Луганській області — 6650 гривень за тонну, тоді як, наприклад, у Полтавській — 6980 гривень за тонну.

Втім, ми сповнені обґрунтованого оптимізму, що реалізація в області програми «Велике будівництво» з покращення стану доріг дасть змогу частково скоротити логістичні витрати та підвищити конкурентоспроможність продукції Луганської області. Сподіваємося, що у перспективі урядом буде надана допомога й щодо створення залізничної гілки, й це також дозволить скоротити логістичні витрати. Адже наразі, на відміну від сусідніх Донеччини та Харківщини, Луганська область позбавлена вузлових залізничних станцій.

— Чи вдається забезпечувати розвиток елеваторного господарства?

— Цього року запущено елеватор у місті Рубіжному. Підприємство «Голд Агро» змогло вдало прив’язати його роботу до залізниці й тепер пропонує свої послуги аграріям. Укладаються угоди на збереження продукції, на формування партій на відправку. Отже, крім перевалочних пунктів, які знаходяться у Сватовому (агрохолдинг «Нібулон») і в Сєвєродонецьку («Сфера»), та трьох у Красноріченську, додані нові потужності ще одного підприємства, які дозволять покращити ситуацію щодо експортування сільгосппродукції та скорочення логістичних витрат.

— Якими є, на ваш погляд, не реалізовані на цей час резерви в агропромисловому комплексі області?

— Хотілося б, щоб аграрії отримували ще більше державної підтримки. Цього року сільгоспвиробники Луганщини отримали 100 мільйонів гривень держпідтримки, що на 25 мільйонів більше від попереднього року.

Щодо нереалізованих можливостей, то аграрії області досі не скористалися такими напрямами, як компенсація вартості будівництва об’єктів зі зберігання зернових, а також на садівництво. Очікуємо, що наступного року підприємства області скористаються такою можливістю для свого розвитку, і претенденти вже є.

— Ваші побажання аграріям напередодні професійного свята?

— З нагоди Дня працівників сільського господарства бажаю сільгоспвиробникам Луганщини міцного здоров’я, успіхів у роботі та високих врожаїв. Ми вдало попрацювали цього року, отже тепер, після підбиття підсумків і вшанування достойних, зможемо з новими силами долати подальші виклики й вирішувати наступні завдання.

І хоча цього року, оскільки деякі райони увійшли до червоної зони з карантину, широкого святкування, з концертами, виставками продукції та іншими масовими заходами не буде, — ми неодмінно відзначимо кращих. Аграріям, які забезпечили найбільший внесок у рекордний здобуток області, будуть вручені державні нагороди, відзнаки міністерства та почесні грамоти Луганської облдержадміністрації.

Фото автора.