На політичній кухні у Львівській області відразу три несподіванки. Найбільша — це переконлива перемога однієї політичної сили на виборах як до Львівської міської ОТГ, так і до обласної ради. За «Європейську солідарність» проголосувало понад 30% виборців у Львові та області. Перемога цієї партії була очікуваною, але не з такими високими результатами.

Друга несподіванка — це поразка у міській раді партії Андрія Садового «Самопоміч», яка набрала на 10% менше, ніж «Європейська солідарність». Чинний міський голова, у розпорядженні якого великий адміністративний і медійний ресурс, поступився головному конкуренту і остаточно поставив хрест на своїй політичній кар’єрі.

Третя несподіванка — це другий результат на виборах до обласної ради «Слуг народу», які набрали понад 9% голосів і випередили «Самопоміч».

Отож найближчим часом політичні баталії на Львівщині розгортатимуться у трикутнику цих політичних сил. Жорсткому трикутнику, бо лідери цих партій не зможуть знайти спільної мови, і перетягування канату в регіоні триватиме. І для цього є ціла низка причин.

Ставка на фаховість

«Мені подобаються вибори в умовах децентралізації. Люди вибирали тих, хто не дерибанив, а робив конкретні справи. Всеукраїнські сили програли. Програв регіоналізм і унітаризм. Голосували за щось конкретне, за близьку їм ідеологію. Люди вчаться демократії», — прокоментував «Голосу України» результати виборів у Львівській області керівник Центру вивчення проблем територій НАН України, соціолог Петро Жук.

Що стосується віянь на регіональному рівні то, на його думку, поразка партії Андрія Садового на виборах до міської ради — закономірна. Він трохи задовго засидівся на одному кріслі — 15 років. І місто ніколи не було в такому поганому стані, як нині. Та й львів’яни не забули, які заяви міський голова робив у 2014 році, що ніби ми вже програли війну. Ця м’якість, невизначеність патріотичним містом не сприймалася.

Петро Жук вважає, що ці вибори стали кроком до реального самоврядування. Не буде ні регіоналізму, ні прагнень до відокремлення.

«Ми бачимо зростання процесів переходу до європейської інтеграції. Більше стало виваженості, більше самодіяльності, — розповідає професор Олег Гринів. — У містах часто голосували за тих самих міських голів, робили ставку на стабільність.

Багато завдань, які ставила нинішня влада, а саме — припинити війну, абсолютно неможливо вирішити, бо це залежить від Росії. Результати голосування показали, що деякі політичні сили застигли, не розвиваються. Це ставить знак питання під їхнім майбутнім. Вони не мають програми, яка може захопити виборця. «Європейська солідарність» утверджується, «Батьківщина» у стані застою, «Голос» не має перспективи і буде далі втрачати, а «Самопоміч» — це провінційний проект для політиків, а не для народу. У нас вже була фракція, яка приїхала на роверах, а наступного разу їх не вибрали. А на цей раз виборці зробили наголос на фаховість».

Два конкуренти

У Львові з часів незалежності тривало перетягування каната між міською та обласною радами, йшло відкрите змагання, хто на себе перетягне більше повноважень і прав. Винятком були лише перші роки незалежності, коли до влади прийшов демократичний блок на чолі з В’ячеславом Чорноволом.     

Останні чотири роки на Львівщині теж проходили під знаком протистояння Андрія Садового і Олега Синютки. Перший керував Львівською міською радою, а другий — облдержадміністрацією, згодом став народним депутатом від «Європейської солідарності». Колись вони були хорошими друзями і партнерами, працювали разом у міській раді. Та їхні шляхи розійшлися, коли Синютка опинився в команді Петра Порошенка, а Садовий не пристав до жодного берега і зазнав краху як всеукраїнський лідер. Невдала участь у президентських виборах поставила на ньому крапку. «Самопоміч» не пройшла до парламенту, а тепер зазнала нищівної поразки на міських виборах. І Андрій Садовий знову бореться за своє працевлаштування на посаді голови міської ОТГ — на четвертий термін. Його конкурент — Олег Синютка — теж вийшов у другий тур, який відбудеться у Львові 22 листопада. У першому Садовий набрав 40,9%, а Синютка — 31,1%. Явка виборців становила майже 40%. Але їхнє протистояння не завершиться навіть після виборів. Особиста ворожнеча двох лідерів стане основною причиною, що ці дві політичні сили у Львівській області не об’єднаються.

Ворожнеча сягнула апогею, коли загорілося Грибовецьке сміттєзвалище. У міській ратуші твердили — це підпал, а експертиза доводила — самозагорання внаслідок неправильної експлуатації. Доводи експертів досі ніхто не спростував.

Політичну кар’єру Садового втопила сміттєва проблема. Місто поринало у відходах, поки за вивезення сміття не взялася очолювана Синюткою облдержадміністрація. За три каденції міський голова не зміг збудувати полігон твердих відходів.

Стрілки він переводив на опонентів, які, мовляв, встромляли йому палиці в колеса.

Олег Синютка очистив місто і тимчасово закрив сміттєву тему, але, схоже, став ворогом №1 для Садового. Ось така сумна і майже детективна історія після виборів впливатиме на політичну ситуацію на Львівщині.

Схоже, що Андрія Садового підвела нерішучість при визначенні попутників, з якими мав іти у велику політику. Він довго залишався наодинці, не знайшов надійних союзників, а тим часом рейтинг партії катастрофічно впав.

Андрій Садовий не використав свій шанс, мабуть, єдиний, коли йому пропонували очолити уряд України. Він сподівався пересидіти складні часи на посаді міського голови у Львові. Саме нерішучість зіграла з ним злий жарт.

Чому за них голосували

Олег Синютка за чотири роки роботи на посаді голови ОДА залишив після себе 242 нові виробництва і 1700 кілометрів відремонтованих доріг. До таких кроків змусили сусідство регіону з Європейським Союзом. Його коником стали дороги і нові робочі місця, бо поруч — Польща, де зарплати втричі вищі. Почав роботу з поліпшення інвестиційного клімату в регіоні. Дав бізнесменам свій номер телефону і попросив інформувати, якщо хтось вимагатиме хабарі. В облдержадміністрації створили управління інвестицій, яке сприяло бізнесменам у впровадженні нових проектів. Щомісяця в регіоні відкривали одне або два нові виробництва. Такого бурхливого розвитку регіон не знав з часів незалежності.

За півтора року ситуація в регіоні кардинально змінилася, бо поліпшився моральний клімат. Бізнесмени вже не питали, кому і скільки потрібно дати, щоб без проблем працювати в області. На хабарах затримали навіть трьох голів райдержадміністрацій. Система поборів потроху зникла. Хоч ще недавно вона тут процвітала.

Найуспішнішим Олег Синютка вважає проект японської фірми Фуджікура, реалізація якого виявилася найкоротшою серед усіх континентів. Ця заява віце-президента компанії облетіла багато сторінок світової преси. За лічені місяці на околиці Львова виросло нове сучасне виробництво. Тисячі людей отримали роботу.

Андрій Садовий на посаді міського голови на перших порах запам’ятався завдяки підтримці ІТ-компаній та розвитком туризму. Але ці напрямки аж ніяк не визначають економіку регіону. Львів завжди розвивався як великий промисловий центр і завдяки наукоємному виробництву. Наступні успішні його кроки — це розвиток електротранспорту та підтримка місцевого виробника, завдяки чому львівський концерн «Електрон» отримає замовлення на сотні мільйонів. Проблему транспорту він взявся вирішувати за рахунок кредитів європейських банків.

А що у районах?

У Львівській області на виборах зазнали поразки олігархічні проекти, хоч під них виділяли казкові ресурси, а їхньою рекламою були заповнені вулиці та екрани телевізорів. Не спрацювало! Виборець голосував за того, кого знав, за людей конкретних справ.

У Буську зі значним відривом виграв 45-річний Ростислав Сліпець. У Бродах утретє переміг 57-річний Анатолій Белей — набрав 78% голосів. У великому Любені вдруге переміг 37-річний Йосиф Фабрика — 57% голосів. У Городку — колишній голова РДА Володимир Ременяк. У Давидові з великим відривом — 55-річний чинний голова Володимир Керницький. Свого часу він працював головою Пустомитівської РДА. Золочівську ОТГ очолив чинний міський голова Ігор Гриньків. Утретє йшов на вибори як самовисуванець. У Пустомитах переміг чинний міський голова Олег Серняк, тричі обирався депутатом, працював секретарем міськради. У Радехові переміг чинний міський голова Степан Коханчук, який двічі обирався депутатом районної ради. Самбірською ОТГ керуватиме чинний міський голова Юрій Гамар.

Як заявив народний депутат від «Європейської солідарності» Олег Синютка, 36 із 73 об’єднаних територіальних громад очолили кандидати від цієї політичної сили. Це відомі і фахові у своїх районах люди, яких знали за конкретними справами.

Варягів, які очолили ОТГ, можна полічити на пальцях однієї руки.

«У новообраній міській раді «Європейська солідарність» має найбільшу фракцію, і ми почнемо разом з іншими фракціями об’єднувати політичні сили. Так само в обласній та районних радах», — заявив Олег Синютка. На запитання, чи будуть співпрацювати зі «Слугами народу», він відповів так: «Ми не будемо з ними створювати коаліцію, бо вони пішли на співпрацю з ОПЗЖ».

Для другого результату було декілька причин

Як ми вище зазначили, третьою несподіванкою виборів до Львівської обласної ради став другий результат партії «Слуги народу», які набрали понад 9% голосів, випередивши «Самопоміч».

На думку політологів, для цього було кілька причин. Перша — партію авансом підтримали ті, хто голосував на виборах за Володимира Зеленського. Друга — це авторитет лідера «Слуг народу» в регіоні, голови облдержадміністрації Максима Козицького. Він прийшов із великого бізнесу, займався альтернативними джерелами енергетики, успішний сучасний підприємець, і запровадив у регіоні зрозумілі правила гри.

Максим Козицький набрав команду сучасних менеджерів, які змусили чиновницький апарат працювати швидше і ефективніше. На виборах майже був відсутній адміністративний ресурс, ніхто нікого не залякував і не вимагав голосувати за вказівкою зверху. Саме успішні менеджери, яких знали за конкретними справами, здобули прихильність виборця. Вони запропонували нові підходи для економіки регіону, для розвитку курортної зони, влада навела мости з бізнесом.

Довідка «Голосу України»

Олег Синютка: народився 1970 року в селі Куропатники Бережанського району Тернопільської області, кандидат економічних наук. У 2006—2014 роках заступник міського голови Львова, 2014—2019 роках — голова ОДА, з червня 2019 — народний депутат від «Європейської солідарності».
Андрій Садовий: народився 1968 року у Львові. Міський голова Львова з 2006 року. Засновник громадської організації «Самопоміч», яка згодом стала політичною партією. У 1995—1998 роках — член наглядової ради ЗАТ «Галицькі інвестиції», 2002—2006-х — голова ЗАТ «Телерадіокомпанія «Люкс».
Максим Козицький: народився 1981 року у Львові. Закінчив Львівський національний медуніверситет імені Данила Галицького, лікувальний факультет. Другу освіту здобув у Києво-Могилянській академії та у Львівському національному університеті імені Івана Франка. У 2009—2014 роках — заступник генерального директора ТОВ «Укрнафтогазінвест», у 2016—2020 роках — директор компанії «Еко-Оптіма», з лютого 2020-го — голова Львівської ОДА.

Львів.

Фото з відкритих джерел.