Народна депутатка Ірина Борзова від фракції "Слуга народу" пояснила, чому законопроект "провалили". Вона переконана, що для малого бізнесу взагалі не потрібні реєстратори розрахункових операцій, а закон повинен чітко розмежовувати малий і великий бізнес.
"Як колишній підприємець, я добре розумію супротив суспільства щодо введення РРО для малого бізнесу. Якби Верховна Рада підтримала законопроект № 4313-д у тій редакції, що винесли в сесійну залу, це була б катастрофа для дрібних підприємців. Я переконана, що для малого бізнесу потрібно взагалі скасувати РРО. Адже ФОПи 3-ї групи, які мають на рік до 7 млн гривень обороту, не є власниками мереж гіпермаркетів, магазинів техніки чи ювелірних прикрас. Прості підприємці не ввозять контрабанду контейнерами та вантажівками. Повинно бути чітке розмежування великого і малого бізнесу. Малий бізнес може мати кілька торговельних точок у різних місцях, яким перевищить допустиму площу, а великі торговельні мережі і ресторани просто поділять свої тисячі квадратів між десятками "ФОПів" і працюватимуть далі, не сплачуючи податки зі своїх доходів. Потрібно чітко називати речі своїми іменами. Тоді буде справедливий закон", – зазначає Ірина Борзова.
Законопроект № 4313-д передбачав перенести строки набрання чинності нормами щодо застосування РРО та/або програмних РРО для платників єдиного податку 2-4-ї груп (фізичним особам – підприємцям), крім тих, які здійснюють "ризикові" види діяльності, на 1 січня 2022 року. До ризикових операцій віднесено:
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) (магазини секонд-хенду, букіністичних книг, антикваріату);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Тобто всіх, хто не здійснює продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД) (готелі, мотелі);
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якби парламент підтримав законопроект № 4313-д, при веденні всіх вищеперерахованих видів діяльності РРО були б обов'язкові з 1 січня 2021 року.
"Якщо подивитися на перелік ризикових операцій, не всі пункти стосуються великого бізнесу. Я переконана, що аптеки, магазини побутової техніки, ювелірні крамниці та торгівля через Інтернет повинні працювати із застосуванням РРО. І це важливо не лише для оподаткування, а й для захисту прав споживачів. Купуючи ліки, техніку, антикваріат, ювелірні вироби чи товари через мережу Інтернет, людям повинні видавати чек. А для підприємців, які надають послуги у сфері розміщення (мотелі, невеликі готелі), туристичних послуг, продають автозапчастини, текстиль, вироби з напівдорогоцінних металів, РРО не повинно бути обов'язковим. Потрібно підготувати новий законопроект, який справді враховує інтереси малого бізнесу, і прийняти його до нового року. В Раді створена робоча група для напрацювання законопроекту", – пояснює Ірина Борзова.
