На стенді при вході до фестивального містечка містилися дані про історію цього краю та знаменитих людей, пов’язаних з цілющою перлиною півдня України. Серед них і головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

Замолоду Роман Шухевич був відомий як спортсмен. Він славився авантюрно-безрозсудливою вдачею. Його винахідливість і фартовість давали змогу виходити живим із найскладніших пригод. Однак роки підпільного життя, з його постійними фізичними та нервовими перевантаженнями, серйозно підірвали здоров’я лідера повстанців.

Чи не найвідчайдушнішою справою були поїздки головнокомандувача УПА на узбережжя Чорного моря для лікування та відпочинку.

Проблеми зі здоров’ям розпочалися в сорокалітнього Шухевича у 1947-му. Перебування у вогких лісових криївках загострило ревматизм, серцеві та легеневі хвороби.

У червні 1947 року він під виглядом «бухгалтера із молочарні» відвідав львівського лікаря Матвія Лотовича, який з’ясував, що пацієнт страждає на шлункові розлади, ревматизм суглобів та послаблення серцевого м’язу.

Головному командирові було неможливо стаціонарно лікуватися у Львові чи в будь-якому іншому західноукраїнському місті — тут за всім стежили МВС і МДБ (Міністерство держбезпеки. — Авт.). Тоді і було прийнято відчайдушне рішення — виїхати на південь, туди, де радянські спецслужби найменше сподіваються зустріти керівника націоналістичного руху опору.

Місцем лікування обрали Одесу, яка славилася висококваліфікованими лікарями і гарними приморськими курортами.

У травні 1948 року вдалося організувати путівку в санаторій «Лермонтовський» за фіктивними документами.

Прибувши туди, Шухевич обстежився у поліклініці курорту, а потім півтора місяця лікувався. Часто бував у центрі Одеси, відвідував музеї, оперний театр, різні лікувальні заклади.

Пізніше, 1950-го, органи МДБ дали прочуханку одеській міліції за втрату пильності.

Лікування дещо покращило стан здоров’я Шухевича. Однак взимку 1948—1949 років недуга знову нагадала про себе.

Погіршення стану здоров’я змусило Шухевича в січні 1949-го звернутися до львівських лікарів. Зокрема, він двічі відвідував відомого львівського терапевта Абрама Блея, кардіолога Мартинова, рентгенолога Криштальську, а також дантиста Львівського медінституту Коваля. Великою проблемою стало забезпечення ліками.

Одеський курс лікування Роману Шухевичу довелося повторити. У червні 1949 року він за тим самим фіктивним паспортом виїздить до Одеси.

Спершу оселився на квартирі навпроти санаторію «Аркадія», згодом переїхав у передмістя Одеси — село Крижанівку Комінтернівського району, у помешкання бригадира місцевого колгоспу Матвія Жуматина. Лікуватися довелося і в санаторії «Куяльник». Літнє лікування покращило стан здоров’я командира на кілька місяців.

Узимку 1949—1950 років сили залишали Шухевича. А він намагався не збавляти обертів у роботі. Наприкінці лютого 1950-го Шухевич почувався особливо погано. В такому стані застала командира спецоперація МДБ 5 березня 1950 року. Той бій став останнім у його повстанській боротьбі...

Доброслав Одеської області.