За останню добу (на 8.00 23 листопада) в області зареєстрували 642 випадки. Сумарно вже 24 441 хворий: із них 1 438 дітей і 1 830 медпрацівників. Продовжують лікуватися 20 447 хворих: 18 963 вдома в режимі самоізоляції під спостереженням лікарів і 1 484 — у стаціонарах. Померли 246 осіб (за добу 16). Видужалих за добу немає (загалом 3 745).

Як розповів минулого тижня заступник директора Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ України Олександр Мащак, показник захворюваності за останні 14 днів загалом по області становив 532 особи на 100 тисяч населення, що майже вдвічі перевищує раніше встановлені показники червоного рівня епідемічної небезпеки. Перевищення граничного рівня має місце у всіх адміністративних одиницях області, найзначнішими з яких є Запоріжжя (668 на 100 тисяч населення), Бердянськ (809,9) і Мелітополь (266,1). Високі показники захворюваності в Більмацькому (861,5), Пологівському (812,9) і Оріхівському (704,9) районах.

Вірусологічна лабораторія, а також інші медичні заклади й приватні лабораторії в середньому за добу проводять дві тисячі досліджень.

«Це значне навантаження як на обладнання, так і на працівників. Термін очікування результатів становить 1—2 доби. Насамперед обстежують хворих пацієнтів, а потім тих, наприклад, хто бажає поїхати за кордон або має інші підстави зробити обстеження», — говорить Олександр Мащак.

За його словами, для проведення великої кількості тестів закладу необхідні обладнання, фахівці, і, звичайно, видаткові матеріали.

«Враховуючи великі темпи роботи, обладнання може вийти з ладу, персонал може хворіти, однак лабораторія працює цілодобово, видаткових матеріалів вистачає. Майже щодня ми поповнюємо наш резерв для безперебійної роботи лабораторії», — додає заступник директора.

Від чого страждає «швидка»

Про ситуацію в службі швидкої допомоги розповів перший заступник вільної спілки медичних працівників України Анатолій Сидоренко. Він акцентував на проблемах, пов’язаних із застарілими автомобілями й нестачею водіїв.

«Забезпеченість лікарень медичним киснем була для нас важким питанням — не працював завод. Улітку його запустили, і наші автомобілі отримують кисень тут, а не в Дніпропетровській області, як це було раніше. Запустили й налагодили систему стаціонарного лікування хворих у палатах. Це певний успіх і велика робота, тому що таке є не в кожній області України», — зазначив він.

Анатолій Сидоренко додав, що фахівці швидкої допомоги, медики, які обслуговують пацієнтів з COVID-19, дійсно отримують надбавки в розмірі трьох окладів, це становить 20—25 тисяч гривень залежно від категорії лікаря. Такі надбавки отримують і фельдшери, і молодші медичні сестри, зокрема й водії, які виїжджають на виклики.

«З 1 листопада тариф по швидкій допомозі зросте: він становив 166, а нині буде 266 гривень. Тобто зросте фінансування працівників швидкої допомоги по всій Україні», — розповів Анатолій Сидоренко.

Госпіталізація — за показаннями, а не на бажання пацієнтів

Тепер розглянемо ситуацію на прикладі запорізьких лікарень. У міській лікарні № 7 перепрофілювали на ковідний госпіталь усі стаціонарні відділення — 130 ліжок. У поліклініці закладу здійснюють прийом пацієнтів тільки вузькі фахівці.

Прийом організовано так, що хворі з ковідом з іншими пацієнтами не зустрічаються.

Щодня з підтвердженим діагнозом COVID-19 сюди госпіталізують 8—10 пацієнтів. Коли ж було розгорнуто додаткові ліжка в інших міських лікарнях, навантаження на медзаклад зменшилося, і з’явилися вільні місця.

Як розповіла директор лікарні Ірина Смирнова, половина зі 130 ліжок забезпечена киснем — 45 за рахунок централізованої кисневої мережі й 15 з концентраторами. Лікарню обладнано чотирма кріоциліндрами, які щодня поповнюються медичним киснем. Отримано кошти для закупівлі ще одного кріоциліндра. За рахунок півмільйонної державної субвенції тривають роботи з розширення кисневої мережі й створення додаткових 25 стаціонарних кисневих точок, а також реконструкції кисневої рампи. До кінця місяця лікарня отримає 60 нових кисневих концентраторів. Спільними зусиллями киснем буде забезпечено всі 130 ліжок, крім цього, лікарня матиме резерв.

«У закладі є всі необхідні медичні препарати відповідно до протоколу лікування хворого на COVID-19. Ліки пацієнти самостійно не купують. За необхідності родичі пацієнтів приносять до лікарні памперси та інші засоби догляду за хворими», — каже Ірина Смирнова й додає, що на початку пандемії з лікарні звільнилося майже сорок співробітників, з них двоє лікарів. Нині штат укомплектовано і потреби у персоналі немає. Лікарі, яким передбачено доплату в 300%, отримують від 30 до 40 тис. грн заробітної плати.

90 додаткових ліжок перепрофілювали під хворих на COVID-19 у 1-й міській лікарні Запоріжжя. Ще 50 ліжок до 160 уже наявних буде обладнано в 9-й міській лікарні, 37 ліжок — у 5-й дитячій лікарні. Госпіталізація відбувається виключно за показаннями, а не на бажання пацієнтів.

«У кожній лікарні триває й робота зі збільшення кількості точок доступу до централізованої подачі кисню. На початку наступного року запрацює міська лабораторія ПЛР-діагностики, де будуть оперативно й безплатно робити до двохсот досліджень на добу», — наголосив міський голова Запоріжжя Володимир Буряк.

Також місто спрямувало низку пропозицій до центральної влади іщодо вирішення проблемних питань, пов’язаних із ситуацією. Зокрема, вони стосуються збільшення фінансування «ковідного пакета» для закладів охорони здоров’я, забезпечення централізованих закупівель медикаментів, збільшення державних надбавок медикам, задіяним у боротьбі з коронавірусом, запровадження доплат для сімейних лікарів, а також впровадження механізмів для залучення додаткових медичних працівників для роботи із хворими на COVID-19.

Ситуація керована?

Заступник голови ОДА Олена Теряєва називає ситуацію керованою (нагадаємо — медики вважають її ураганною). Чиновник стверджує, що в області розгорнуто 1 862 ліжка для лікування хворих на COVID-19. Протягом останньої доби індикативний показник завантаженості ліжок — 60—64%. Наразі вільні 559 ліжок, наприклад, у Запоріжжі — 140, у Бердянську — 30, у Мелітополі — 34. Забезпечено киснем 1 021 ліжко, це 54% від усіх виділених.

«Затверджено план розгортання додаткових 409 ліжок. Найближчим часом матимемо 2 112 ліжок. Плануємо загалом в області розгорнути 4 072 ліжка, що становлять половину від загального ліжкового фонду за винятком спеціалізованих ліжок», — заявила Олена Теряєва.

Для цього з держбюджету надійшло дві субвенції на суму майже 57 мільйонів гривень. За ці кошти створили 307 додаткових кисневих точок, мобільний кисневий парк із трьохсот кисневих концентраторів для направлення до медзакладів, що працюють із ковідом. Роботи в цьому напрямі тривають.

До речі

Лікарі обласних медичних закладів мають змогу до кінця року застрахуватися на випадок інфікування коронавірусною інфекцією. Це передбачено рішенням регіональної комісії ТЕБ і НС № 40 від 13 листопада. Кошти в сумі 2,134 мільйона гривень повинні розподілити між собою обласна клінічна інфекційна лікарня (224 тисячі гривень на 224 працівників) і обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (1,91 млн грн на 1910 працівників). Страхування є добровільною процедурою.

Фото з відкритих джерел.