А те, що у квартирах холодні батареї, їх зовсім не турбує! Скільки ще триватиме це беззаконня при повному невтручанні, а часом і при прямому потуранні влади при висмоктаних з пальця тарифах на опалення?! І коли, нарешті, буде покладено цьому край?
Реакції влади, крім хіба що відписок та переможних реляцій на камеру про здобутки, нема. Таке враження, що всілякі диспетчерські служби, гарячі лінії, кол-центри, яких розплодилося, як грибів після дощу, лише для того й існують, щоб роз’яснювати несвідомим громадянам, що не все так просто у комунальному господарстві району, міста, держави. Звісно, воно простіше на фірмовому бланку з чудернацьким підписом надіслати відповідь, що, мовляв, «через низку об’єктивних причини ваша прохання не може бути виконане»!
Можливо, ми й не починали б саме зараз цю розмову, якби не лист 84-літньої читачки «Голосу України» Любові Шевчук, яка мешкає у Святошинському районі столиці.
Проблема, з якою пенсіонерка звернулася до редакції, виникла ще 2018-го. Тоді з початком опалювального сезону у спальні жінки перестала гріти батарея.
Було зрозуміло, що без сторонньої допомоги старенька не впорається, вирішила кликати на допомогу. Не раз зверталася вона до начальника ЖЕД № 6 пана Бузінського, у районну диспетчерську службу, до головного інженера ЖЕД, до районної ради та РДА Святошинського району з проханням полагодити. Телефонувала на гарячу лінію КМДА...
Прийшов спеціаліст із ЖЕД № 6, оглянув батарею і сказав, що гріти не буде. Уявляєте? Гріла-гріла, а тепер не буде! Затим прийшла комісія і визначила, що треба міняти батарею.
Оскільки ж мінімальної пенсії, що отримує жінка, не вистачало на заміну агрегату, вирішила скоротити свої звичні витрати, щоб заощадити на опалювальний прилад. Це задоволення влетіло жінці у три пенсії. Зате тепер не мерзнутиме.
Коли прийшов черговий опалювальний сезон, з’ясувалося, що нова батарея, хоч і встановлена за всіма правилами сантехнічної науки, теж не гріє! Більше того: у всіх сусідів по стояку батареї теж не гріють! Тож причина не у батареї, а у безвідповідальності виконавців та небажанні виконувати ними свої службові обов’язки!
Що тут робити? Написала пенсіонерка 4 листопада цього року чергову заяву начальнику ЖЕД № 6. Поки що жодної реакції. Сидить, чекає, мерзне. І просить допомогти розв’язати цю проблему, бо йде зима, почалися холоди, жінка сподівається лише на диво, адже зневірилася, що «...бюрократи, з якими довелося зустрічатися і спілкуватися останні два роки, не мають ані почуття обов’язку, ані людяності, ані бажання виконувати свою роботу».
На закінчення додамо, що всі ці роки жінка повністю оплачує опалення і хоч не раз просила, щоб прислали комісію, яка б склала акт про те, що батарея холодна і щоб це було враховано при нарахуванні плати за опалення, адже послуги надаються не у повному обсязі. Ніхто її не чує і нічого не робить. А пенсіонерка так і продовжує стовідсотково сплачувати за послуги, які їй не надаються. Не платити ж не можна, правда? Бо буде пеня, ростимуть борги. Така от сумна історія...
