Український народ ніколи не був покірним гнобителям. Наші предки завжди були готові до опору. І свою свободу та незалежність обстоювали іноді ціною життя. Цій темі присвячено освітньо-документальну виставку «Геть комуну і радянську владу»: опір селян Дніпропетровщини насильницькій колективізації і Голодомору». Її відкрито в міськраді Дніпра до 87-ї річниці пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років.
Як розповів секретар міськради Олександр Санжара, експозиція представлена 30 інформаційними плакатами, на яких розміщені рідкісні архівні історичні документи, що стосуються опору колективізації на українських землях.
«Для широкого загалу вони, напевно, представлені вперше. Музей опору Голодомору знаходить пам’ятники історії й надає їм максимального розголосу. Ми повинні знати та розуміти свою історію, щоб ніколи більше такі події не повторювалися», — додав чиновник.
Виставка починається з карти волинок («жіночих бунтів») на території Дніпропетровського округу в січні-березні 1930-го. Представлено матеріали експозиції про різні етапи життя селян: розкуркулювання, опір, хлібозаготівля тощо.
«Тоді не говорили про те, що люди чинили опір. Але селянство не було пасивним і виступало проти колективізації — що й доводить експозиція», — розповіла директор КУ «Музей опору Голодомору» Лілія Богачева.
Багато з представлених документів протягом 20 років збирала начальниця науково-дослідного відділу Музею опору Голодомору, доктор історичних наук, професор Наталя Романець.
Директор Музею пам’яті єврейського народу і Голокосту в Україні Ігор Щупак упевнений, що виставка має велике значення для розуміння уроків історії: «Тему Голодомору, геноциду українського народу в 32—33 роках вивчають. Акцент дуже часто робиться на трагедії та знищенні. Звичайно, усе це так. Але слід акцентувати увагу й на опорі й порятунку. Виставка саме про це».
Фото прес-служби Дніпровської міськради.
