До цього часу вона обіймала посаду голови Сватівської районної ради, на яку була обрана 2015 року.
Уродженка Сватівського району, пані Віта свою долю нерозривно пов’язала з рідним краєм. Тут навчалася, а після здобуття вищої освіти працювала у своїй же рідній школі. Пройшла непростий, але продуктивний шлях розвитку власної справи: з 2004 року й до самого обрання головою районної ради була біля керма сільського фермерського господарства «Прогрес-10».
Одним із перших кроків стане аудит
— Віто Володимирівно, в одному зі своїх передвиборчих інтерв’ю ви сказали, що ваші перші кроки на посаді голови Сватівської територіальної громади будуть позначені проведенням повного аудиту підпорядкованих вам підприємств. Яка його мета?
— Аудит потрібен для того, щоб мати розуміння, чим володіємо, що є у нашому розпорядженні. Змінюється адміністративно-територіальний устрій, в результаті чого громада збільшується. А отже, для стратегічного планування, для реалізації плану соціально-економічного розвитку ми повинні розуміти, які активи й пасиви має громада, що є для успішного подальшого розвитку.
— В якому форматі діятиме Сватівська територіальна громада? Наскільки її устрій буде трансформований?
— До громади в її новому форматі ввійдуть місто Сватове і десять сільських територіальних громад. Загальна кількість оновленої громади становитиме майже 25 тисяч мешканців. Сьогодні зроблено лише перші кроки в оновленій громаді. Найближчим часом має пройти засідання першої сесії. А уже зараз створюється ініціативна група, яка обговорюватиме питання порядку денного першої і другої сесії.
Це — і питання прийняття у спільну власність усіх комунальних об’єктів, зокрема закладів освіти, які належить передати на баланс громади.
Також перед нами стоїть питання завершення бюджетного року та формування бюджету на наступний рік. У новому бюджетному році, буде спільний бюджет громади і з ним вже працюватимемо. Попереду ще багато копіткої роботи.
— Хто буде головними наповнювачами бюджету громади? На які підприємства громада спиратиметься передовсім у питаннях наповнення місцевої скарбниці?
— Сватівський район, як тепер і Сватівська громада, — це сільськогосподарська територія. Отже, в бюджеті ми опиратимемося насамперед на наявні земельні ресурси. Також у формуванні доходної частини бюджету розраховуємо великою мірою на податок з доходів фізичних осіб. Раніше в місцевому бюджеті Сватівського району питома вага ПДФО становила не менш як 99 відсотків, тому і зараз цей податок формуватиме левову частину доходів бюджету громади. Розраховуємо також і на надходження по земельному податку з кожної території.
Вибори закінчилися, тож починаємо спільно працювати заради громади
— До місцевої ради входять депутати від різних партій і політичних об’єднань. Як плануєте співпрацювати з місцевими обранцями, і на якому ґрунті знаходитимете консенсус задля забезпечення розвитку громади?
— У мене позаду є п’ятирічний досвід діяльності головою Сватівської районної ради. Коли у 2015 році, після свого обрання головою Сватівської районної ради, вперше зайшла до сесійної зали, то одразу ж вийшла на сесійну трибуну й сказала: «А зараз знімаємо всі політичні забарвлення. Вибори закінчилися, отже, починаємо працювати заради Сватівщини».
На цьому стояли всі п’ять років, і завдяки цьому маємо певні спільні досягнення з депутатським корпусом. Це — і збереження нашого району, і отримання статусу опорної Комунальним некомерційним підприємством «Сватівська багатопрофільна лікарня». Це, зрештою, й збереження повністю системи охорони здоров’я у районі — всі фельдшерські пункти та всі амбулаторії. Адже, як ви знаєте, реформа у сфері сільської медицини на сьогодні, м’яко кажучи, проведена не дуже якісно. Втім, ми знаходили кошти і співпрацювали з головами сільських територій у напрямі підтримки медичних закладів.
Вдалося зберегти мережу освітніх закладів і не закрити жодної сільської, а тим паче міської школи.
Отже, перш за все має бути спільний діалог, обговорення поставлених завдань і визначення проблем. Тому що ми працюємо сьогодні на людей, і в цьому полягає суть місцевого самоврядування.
— Одним із пріоритетів своєї діяльності на посаді голови громади ви назвали ремонт і будівництво доріг. Цього року на Луганщині спостерігається певний бум із будівництва й реконструкції доріг. І, звичайно, співпраця у цьому напрямку має й надалі відбуватися у тісному контакті з облдержадміністрацією та всіма структурами, що долучені до цього питання. Як саме вибудовуватимете цей напрям діяльності?
— Наша громада — не надто спроможна у питаннях виділення коштів, тому співпраця з облдержадміністрацією, співпраця зі Службою автомобільних доріг у Луганській області дала дуже позитивний результат. Ми почали працювати у цьому напрямку більш активно приблизно з початку 2019 року. Таким чином, завдяки поточним ремонтам змогли відновити автошляхи обласного підпорядкування — від магістралі державного значення до сіл. Загалом приблизно на десяти дорогах були проведені ямкові ремонти у співпраці з облавтодором.
Сьогодні через місто Сватове і Сватівську територіальну громаду проходять дві дороги державного підпорядкування: Чугуїв — Мілове і автомобільна дорога О130305 Троїцьке — Білокуракине — Старобільськ — Білолуцьк. На наступний рік ці дві дороги є у планах капітального відновлення, і є впевненість, що разом з майбутнім депутатським корпусом ми забезпечимо фінансування ремонту доріг місцевого значення.
— Серед пріоритетів місцевого розвитку ви також назвали благоустрій територій та утримання житлово-комунального господарства. Чи упроваджуватимете найближчим часом кардинальні зміни у цій сфері?
— Один із визначених мною пріоритетів — це рівність між селом і містом, і в сфері благоустрою також. На кожній території і в старостинському окрузі обов’язково працюватимуть філії з благоустрою, оскільки кожна територія повинна бути прибраною, охайною. Тут завжди мають бути пофарбовані всі споруди, а трава скошена.
Стосовно житлово-комунального господарства, то тут усе дещо складніше. Низку питань доведеться спочатку доопрацювати. Адже на території міста Сватове в районах з багатоквартирними будинками немає жодного ОСББ. І перепоною до створення об’єктів співвласників багатоквартирних будинків наразі є відсутність технічної документації.
До роботи у команді долучається молодь
— Попереду — великий пласт роботи, який належить опрацювати й втілити в життя. А хто входить до складу вашої команди?
Активно залучаю до роботи у своїй команді молодь. Це — люди, в яких я бачу великий потенціал. Адже сьогодні час вимагає інновацій, нових технологій, вимагає бачення багатьох проблем дещо під іншим кутом, ніж раніше. І тому до своєї команди запрошую багато молодих фахівців. Чому? Справа у тому, що сьогодні ніхто не займається в країні вихованням кадрового потенціалу й створенням кадрового резерву. А це дуже прикро і дуже погано.
Тому моя команда сформована за принципом 50х50, де половина — люди з досвідом, а друга половина — це люди молодшого віку, які теж працювали до цього часу на різних напрямках. Кожен із них має свій потенціал, але зараз вони його реалізовуватимуть в місцевому самоврядуванні.
Переконана, що місцеве самоврядування — це саме та сфера, де людина може реалізувати себе й отримати від своєї діяльності результат.
— Чи є проекти загальнодержавного та міжнародного рівня, до яких ви хочете долучити свою громаду?
— Одразу ж після першої сесії розпочнеться робота над Стратегією територіальної громади. Стратегія, можливо, не є обов’язковим до невпинного виконання документом, але вона надає можливість презентувати територію для потенційного донора або інвестора.
У структурі нашої громади буде відділ, співробітники якого працюватимуть саме над проектами, що передбачають залучення інвесторів. Мабуть, основним у цьому плані є екологічний напрямок. Це — сміттєзвалища для збирання твердих побутових відходів, контейнери для роздільного сортування ТПВ, зокрема пластика, з подальшою його переробкою на тротуарну плитку. Це надаватиме можливість робити важливу справу у плані екології, і водночас — забезпечувати підприємства комунальної сфери чудовими матеріалами для благоустрою.
Інший напрям реалізації проектів стосуватиметься питань енергоефективності. Ми повинні заощаджувати ресурси. Адже дуже багато коштів з бюджету сьогодні витрачається на споживання енергоносіїв. Втім, якщо провести утеплення комунальних закладів — освітніх, культурних тощо, то лише це здатне забезпечити економію у 20-30 відсотків, а відтак вивільнити кошти для спрямування їх на інші цілі.
Тому, сміттєпереробка та енергоефективність — це ті напрямки, якими ми плануємо займатися з перших же кроків своєї роботи у плані залучення інвесторів.
Адже ми розуміємо, що Луганська область сьогодні має свої, не надто сприятливі особливості. На передньому краї у нас тривають бойові дії. У плані логістики в області також є проблеми. Складнощі зі збутом власної продукції дуже вдарили по економіці регіону, й особливо — по сільському господарству. Тому необхідно самостійно якомога активніше заявляти про себе, перш за все, перед потенційними інвесторами.
Де народився, там і згодився...
— У своїх виступах ви неодноразово наголошуєте на своїй любові до Сватівщини та власному прагненні до того, аби життя людей тут покращувалося. Це може казати лише людина, яка добре знає територію, на якій живе і працює, та у якої багато чого особисто пов’язано з цим краєм — рідним для неї.
— Саме так. Я народилася у селі Мілуватка Сватівського району. Тут появилися на світ і мої батьки. Хіба що прадід був із Житомирської області. Він колись приїхав на територію Сватівщини й одружився на моїй прабабці. Тут, на Луганщині, здобула освіту. Закінчивши Луганський державний педагогічний інститут Східноукраїнського університету у 1994-му за спеціальністю «вчитель російської мови та літератури», повернулася працювати до Містківської неповної середньої школи І-ІІ ступеня у своєму рідному селі. Вчителювала до народження дитини.
Потім були важкі буремні 90-ті роки. Я ще стала мамою прийомної дитини — сестри чоловіка. Згодом пішла працювати у бізнес. Створила мережу роздрібної торгівлі, що зрештою дало змогу працевлаштувати 20 людей. У 2006 році закінчила факультет післядипломної освіти Луганського національного аграрного університету за спеціальністю «менеджер-економіст».
Тож кожне село і кожну вулицю тут, на Сватівщині, знаю. Дуже люблю свою батьківщину. Адже, знаєте як говорять: де на родився, там і згодився... На сьогодні уже п’ять років працюю головою Сватівської районної ради, де, повірте, спрямувала більшу частину свого часу, своїх зусиль на те, щоб на Сватівщині надавалися якісні медичні послуги. Щоб наші люди не їздили до інших регіонів у пошуках чогось кращого для себе. Адже сьогодні економічна складова у житті наших людей продовжує відігравати дуже велике значення: коли людина відкриває холодильник, то особливих делікатесів там немає...
Тому багато кроків було зроблено й робиться саме з метою покращення якості життя людей. З цією метою забезпечено надання статусу опорної лікарні міському медичному закладу. Ми перші, мабуть, серед лікувально-профілактичних закладів такого рівня купили цифровий рентген-апарат для більш точної медичної діагностики пацієнтів.
Кожну свою школу також відстоювали та наповнювали найсучаснішим обладнанням та матеріалами для того, щоб наші діти були конкурентоспроможними. Культура також невпинно розвивається всі ці роки. Адже і пісня, і танці, й усе історичне минуле, для увічнення якого ми наповнювали музеї багатьма експонатами, — усе це сприяло всебічному розвитку Сватівщини та людей, які тут живуть. Завдяки всьому цьому діти краще знають минуле рідного краю та впевнено дивляться у свій завтрашній день.
Фото надано Вітою СлІпець.
