На знімку: Геннадій Вацак озвучив запит виборців про ситуацію з будівництвом мосту через Дністер з трибуни парламенту 6 листопада 2020 року.
Наша держава разом із Молдовою планує побудувати ще один міст через Дністер. Переправа має з’єднати два береги в районі українського міста Ямпіль, що на Вінниччині, і молдовського села Косеуци. Об’єкт включено до Національної транспортної стратегії держави до 2030 року.
Як вирішується питання?
— До мене звернулися виборці Ямпільського району, щоб допоміг дізнатися, що з мостовим переходом, — каже Геннадій Вацак. — Люди хочуть знати: будуть його споруджувати чи ні. Річ у тім, що їм уже обіцяли це багато разів. Поки що далі слів справа не просунулася.
Ямпільчани колекціонують обіцянки чиновників
З такою «колекцією» ознайомили народного депутата.
Нагадали, зокрема, слова колишнього віце-прем’єра Володимира Кістіона. Він земляк ямпільчан. Тому на нього по-кладали велику надію в будівництві мостової переправи. Міг чоловік відзначитися гарною справою.
На жаль, не так сталося, як гадалося.
На посаді віце-прем’єра Кістіон не раз повторював, що між Україною і Молдовою є домовленість про спорудження мосту в Ямполі. За його словами, об’єкт включено до Національної транспортної стратегії-2030. А це означає, що будівництво на контролі уряду. Найголовніше, об’єкти з Національної стратегії забезпечуються державним фінансуванням.
Казав посадовець правильні слова, обнадійливі, але одними лише словами справу з місця не зрушити.
Залишив на згадку обіцянку ще один посадовець. Щоправда, теж колишній.
— Важливо, що розмова про будівництво мосту в Ямполі перейшла у практичну площину, — це слова Валерія Коровія, який донедавна керував Вінницькою облдержадміністрацією.
Згадують у Ямполі також слова Сергія Татусяка, керівника Єврорегіону «Дністер». Свого часу він оприлюднив інформацію про те, що одна з європейських структур виділила кошти на проектування мостового переходу в рамках транскордонного співробітництва.
Натомість районна влада вже виділила приблизно 200 тисяч на підготовку першого документа. Виборці просять депутата допомогти встановити, де ті гроші.
Відновіть поромну переправу!
Розмови про будівництво мосту тривають не один рік. Тим часом об’єкт надалі залишається уявним. Там, де мала б бути переправа, береги з’єднує старенький маленький пором. Приблизно десять невеликих легкових автомобілів можна розмістити на ньому. Під тиском води нехитрий пристрій курсує між берегами. Щоб течія не віднесла, між берегами натягнуто металевий трос. Належить пором молдовській структурі. Але на ньому є прапори двох наших держав. Поромники тим само засвідчують про давню дружбу між українцями й молдованами.
Щоправда, із запровадженням навесні карантину рух між берегами припинили. У серпні, коли в Карпатах пройшли зливи, піднявся рівень води у Дністрі.
Сильна течія відірвала пором, пришвартований до берега. Сталося це 16 серпня нинішнього року. За словами власника переправи Валерія Маценка, плавзасіб понесло за течією, як тріску. В одному місці металеву конструкцію вдарило об каміння і викинуло на берег.
За словами пана Маценка, простіше було б пором відправити на металобрухт, ніж ремонтувати. Але тоді переправа в районі Ямполя взагалі завмерла б. Підприємець відремонтував конструкцію. Перевірив у роботі. Каже, пором може знову працювати. Утім, поки що на це немає дозволу. Карантин!
Виборці попросили депутата сприяти у відновленні роботи переправи. Кажуть, у Могилеві-Подільському через міст ходить транспорт на Молдову, а за 50 кілометрів звідти, тобто в Ямполі, переправу між берегами припинили.
Нещодавно одній ямпільській родині вкрай потрібно було переправитися на правий молдовський берег. Люди добиралися на похорон. Довелося долати зайві 50 кілометрів до Могилева-Подільського.
Депутат повідомив про проблему у своєму письмовому зверненні. Озвучив її з трибуни парламенту під час виступу.
Це буде тільки перехід?..
Геннадій Вацак уже вдруге звертається до урядовців з питання будівництва мосту в Ямполі. У першій відповіді йому повідомили, що в серпні 2019-го урядом затверджено склад делегації для участі у переговорах з молдовською стороною. Переговори мали б завершитися підписанням угоди між урядами двох країн про спорудження переправи. До речі, в документі об’єкт має таку назву: прикордонний мостовий перехід.
Ямпільчани не розуміють: це буде тільки перехід чи справжній міст?
Українська сторона підготувала проект угоди. Наше міністерство закордонних справ (МЗС) повідомило, що питання про переправу в Ямполі обговорювали міністри наших держав під час їхньої зустрічі на початку серпня.
Окрім того, проект угоди українська сторона передала через дипломатичні канали в Кишинів. Молдовани нічого не відповіли. У МЗС пояснили депутату, що питання реалізації угоди про будівництво прикордонного мостового переходу можливо лише після отримання відповіді молдовської сторони.
Помічниця народного депутата Геннадія Вацака Тетяна Фоменко надіслала копію відповіді на недавній запит. Вона зовсім коротка. Підписав Прем’єр-міністр України Дмитро Шмигаль. Він повідомив, що порушену депутатом проблему мають опрацювати у Мінінфраструктури, МЗС, Мінфіні, МВС та «Укравтодорі». «Про результати вас буде поінформовано», — читаємо у відповіді.
Вінницька область.
Інформація до роздумів
Архівні документи свідчать, що перша спроба будівництва мосту між Ямполем і Косеуцами була здійснена ще у 1903 році. Але далі проекту справа не пішла.
Удруге до питання повернулись у 1940-му. Тоді почалося будівництво переходу Ямпіль—Гирбова, однак Друга світова війна змінила плани мостобудівників.
У 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проектну пропозицію, згідно з якою вартість мосту разом із під’їзними шляхами має становити 190 мільйонів гривень.
(Факти з презентації проекту будівництва мосту у Верховній Раді головою Вінницької облради Анатолієм Олійником у 2018 році).
До речі
Якби шлях від Балтії до Балкан пролягав через Київ і Кишинів з перетином через Дністер у Ямполі, він став би коротший на 500 кілометрів.
(З повідомлення голови Вінницької облради Анатолія Олійника на презентації проекту у Верховній Раді, 2018 рік)
Фото зі сторінки Геннадія Вацака у Фейсбуці.