У січні—вересні 2020 року підприємства Львівської області експортували продукцію до 167 країн, найбільше — у Польщу — 28,2%, Німеччину — 10,5%, Угорщину — 6,8%. Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 1240,9 млн грн — це 76,6%, і збільшився порівняно з минулим роком на 0,4%. Експорт послуг у країни ЄС становить 82,4%.

Навіть під час пандемії регіон наростив промислове виробництво на 3,2%. Що приховується за позитивною динамікою? Що довелося зробити, щоб запрацювати по-новому?

Так працювала стара система

Переломний момент у моральному кліматі регіону настав після 2014 року. До того часу на «хлібні місця» присилали «варягів», які відкрито заявляли, що змушені збирати данину для центру, інакше втратять свої посади. Митниця, земельні ресурси, захист прав споживачів, різноманітні інспекції й навіть правоохоронна система були вражені раковою пухлиною поборів. Середньостатистичний житель чи не на кожному кроці чув слово «дай»: починаючи від дороги, медичних, навчальних закладів і закінчуючи кладовищем. Чиновники тоді отримували малі зарплати й апетити вгамовували по-своєму. Побори стали системою — витонченою і цинічною. Дозвільна система настільки перепліталася з інтересами корупціонерів, що отримання дозволу на будівництво чи відкриття бізнесу перетворювалося в ходіння по муках. Після року збору підписів львівський будівельник нарешті прийшов в управління земельних ресурсів, де на документі йому мали поставити формальну печатку. Яким було розчарування, коли начальник управління зустрів його словами: «Вибач, печатку забув удома».

Система процвітала, хоч у ті часи регіон у різні періоди очолювали міліцейські генерали, прокурор і навіть банкір. Бізнесмени, які хотіли розпочинати свою справу на Львівщині, відкрито своїх партнерів запитували, скільки і кому треба дати на лапу.

Фінансові олігархічні клани, як правило, опиралися на центральну владу і мали хорошу підтримку правоохоронних органів. З ними ніхто не ризикував мати справу. Бізнесмени меншого калібру знаходили спільну мову з керівниками регіонів. А малий і середній бізнес був відданий на поталу мародерам. «Білою вороною» у цьому морі вседозволеності ставали зарубіжні інвестори. Вони не були готовими до таких викликів. Спершу вони потрапили в несподівану ситуацію, коли призначили зарплату працівнику трохи вищу від середньостатистичної. Про доплати в конвертах вони почули пізніше, коли запустили виробництво. На цьому фоні з перших днів помітно вирізнялася німецька фірма «Леоні», що збудувала в Стрию завод електротехнічного обладнання для світових брендів. Німецький інвестор з перших днів заявив: хабарі нікому не даватимемо. І слова дотримав. Бувало, доходили аж до глави держави, але не йшли на жодні поступки.

Побори скасували

З відходом команди Віктора Януковича повіяли інші часи. Насамперед якось відразу змінився мікроклімат регіону. Новий голова облдержадміністрації Олег Синютка відверто заявив: «У Львівській області ніхто і ні для кого не буде збирати данину. Якщо такі з’являться — телефонуйте мені». І вголос назвав номер свого телефону.

Про хороші контакти очільника регіону з центральною владою знали всі, тому охочих кинути йому виклик не знайшлося. Працівники дозвільних служб відмовилися від старих підходів, які існували ще вчора: платиш гроші — отримуєш дозвіл.

В облдержадміністрації почали супроводжувати кожен інвестиційний проект. І всі, починаючи від архітектурно-будівельного контролю і Держпродспоживслужби, знали, що завтра їх викличуть на килим і запитають, чому зволікаєте.

У цій ситуації дуже багато залежало від першої особи. Керівник мав бути прикладом моральності для всіх. Якщо пів адміністрації знає, що очільника регіону цікавлять насамперед фінансові потоки й особисті інтереси, то вони працюватимуть у тому самому ключі — своя сорочка ближча до тіла. І навпаки, якщо керівник вболіває за спільну справу, то така атмосфера панує і в інших кабінетах.

«Напруження тривало півроку — і ситуація змінилася. Були факти хабарництва, але, треба віддати належне правоохоронним органам, ми швидко поклали їм край. На хабарах піймали навіть трьох голів райдержадміністрацій — вони не виправдали сподівань», — згадує про ті часи нині народний депутат України Олег Синютка.

Паралельно з владними структурами працювали громадські організації, насамперед комітет підприємців регіону. Це була потужна організація підприємців та бізнесменів, які сідали за один стіл з митниками чи податківцями і відверто у вічі висловлювали свої претензії. Якщо не допомагало, проводили акції протестів під стінами дозвільних чи фіскальних служб.

Завершилася боротьба із системними поборами створенням управління інвестицій облдержадміністрації. Його працівники розсилали листи провідним компаніям і запрошували відкривати бізнес у Львові. Ба більше, вони супроводжували кожен проект. Бувало, що на їхньому контролі перебувало до кількасот інвестиційних проектів.

Найвищу оцінку таким крокам влади назустріч бізнесу дали представники японської компанії «Фуджікура», коли на околиці Львова відкривали новий завод з тисячами робочих місць. Реалізація інвестиційного проекту у Львові була не тільки успішною, а й найкоротшою серед усіх континентів, де працюють виробництва компанії. Ці слова японського бізнесмена облетіли провідні світові видання.

За чотири роки роботи на посаді очільника Львівщини Олег Синютка залишив 242 нові виробництва і 1700 кілометрів відремонтованих доріг. Головна його заслуга — це зміна морального клімату для бізнесу в регіоні. Він за чотири роки скасував побори і запровадив нові правила гри, яких дотримуються досі.

Головний конкурент і каталізатор змін

Львівський регіон у соціологічних опитуваннях нині серед лідерів у країні щодо інвестиційної привабливості та інтеграційних процесів з Європейським Союзом. Серед товарів на експорт переважають електротехнічне обладнання — 17,2%, зернові культури — 13%, меблі — 12,9%, жири та олії — 8,4%, нафта та продукти її перегонки — 8,3%, деревина і вироби з дерева — 7,3%.

У складних умовах пандемії Львівщина — серед трьох областей, які нарощують промисловість, а виробництво харчів зросло на 17,3%, хімічної продукції — 16,6%, металургії — 2,8%.

У Львівській ОДА діє підрозділ експорту, який допомагає представникам малого та середнього ринку виходити на міжнародні ринки. Спільно з Торгово-промисловою палатою і науковцями організували навчання для тих, хто хоче експортувати свою продукцію. Поряд з економістами лекції читають керівники і власники підприємств, які досягли успіху й успішно працюють із зарубіжними партнерами.

Серед позитивних тенденцій експерти на Львівщині відзначають головні — це сприятлива підтримка бізнесу на рівні області та держави. У регіоні діють цільові програми підвищення конкурентоспроможності та комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва. І що важливо — сприятливий моральний клімат, коли вдалося створити атмосферу сприяння бізнесу і несприйняття поборів і здирництва, що процвітали у недалекому минулому.

До влади на Львівщині нещодавно прийшла нова команда менеджерів на чолі з Максимом Козицьким, що прийшла з конкурентної економіки, вони ніколи не працювали в тіньових схемах. Нині вони можуть продовжити добрі справи і зробити наступні кроки для розвитку наукоємного виробництва і туристичної галузі, що може дати відчутний стрибок у розвитку краю.

Близькість Львівщини з Євросоюзом служить хорошим каталізатором змін, бо міграція населення досить висока, а щоб утримати робочу силу, потрібні конкурентні зарплати і сучасні умови праці.

Львів.