А розпочався листопад із презентації Економічного аудиту країни та Векторів економічного розвитку до 2030 року. На необхідності розробки цих документів Президент Володимир Зеленський наголошував ще під час виступу з посланням до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище України. Тож під час презентації глава держави висловив переконання, що на основі аудиту та основних векторів розвитку економіки буде створено Національну економічну стратегію до 2030 року, яка «стане своєрідною економічною Конституцією та великою національною ідеєю, що не буде змінюватися з кожним новим Президентом, парламентом або урядом».

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також висловив думку, що аудит країни та вектори економічного розвитку до 2030 року стануть відправною точкою в розробці Національної економічної стратегії до 2030 року. «Без аналізу поточного стану ми не можемо реалістично поставити собі цілі на наступні роки. Контрольним питанням було: чи реалізували ми свій потенціал, якими є результати управління нашою країною за попередні роки і який вигляд ми маємо порівняно з іншими країнами та нашими сусідами», — сказав він, підкресливши, що проведений аудит дав чітку відповідь: нереалізований потенціал країни за 10 років становив один трильйон доларів. Глава уряду зазначив, що тільки через обмеження на користування землею втрати становили 85 мільярдів доларів, а також за цей час у держави зникло понад 5 мільйонів гектарів землі. Однак очевидно, що уряд у цій ситуації мав би не просто констатувати, що в держави зникли мільйони гектарів земель, а ініціювати відповідне розслідування та повертати вкрадене. Те саме стосується й неефективного користування надрами (за оцінками уряду, тут втрачено 409 мільярдів доларів), водокористування (12 мільярдів), лісокористування (40 мільярдів), адже й тут найчастіше має місце така сама ситуація, як із державними землями. «Тільки-но ми усунемо причини, що призвели до таких оцінок, зможемо розраховувати на збільшення ВВП удвічі», — припустив під час презентації прем’єр, тому залишається побажати, щоб представлені вектори розвитку не стали черговими красивими деклараціями.

Хоч і на тиждень пізніше від передбаченого Бюджетним кодексом терміну, але уряд таки подав до Верховної Ради підготовлений до другого читання проект держбюджету на 2021 рік. Його доходи передбачено в сумі 1 трлн 92 млрд гривень, а видатки — 1 трлн 328 млрд гривень. «Знайдено можливість зменшити дефіцит держбюджету по відношенню до ВВП із запланованих до першого читання 6 відсотків до 5,5 відсотка», — повідомив Д. Шмигаль, нагадавши, що цьогорічний бюджет передбачає дефіцит на рівні 7,5 відсотка. Водночас обґрунтовуючи перед першим читанням пропозицію щодо дефіцит бюджету-2021 у розмірі 6 відсотків від ВВП, прем’єр називав це необхідним кроком для подолання наслідків кризи, який використовує більшість країн. Та оскільки збільшення дефіциту бюджету призводить до збільшення боргового навантаження, то Міністерство фінансів під час консультацій із Міжнародним валютним фондом було змушене погодитися на цифру у 5,5 відсотка. Решта передбачених під час першого читання макропоказників, зокрема, прогнозоване зростання економіки на рівні 4,6 відсотка до ВВП, залишено без змін.

Водночас уряд відмовився від пропонованого під час першого читання збільшення з 1 липня 2021 року розміру мінімальної зарплати до 6,5 тисячі гривень — його пропонується перенести на 1 грудня. Це дасть змогу зменшити на 8,5 млрд гривень видатки на виплату пенсій, адже частина пенсійних виплат прив’язана саме до мінімальної зарплати.

Загалом попри функціонування солідарної пенсійної системи, до 20 відсотків пенсійних витрат фінансуються з бюджету. Тож у листопаді уряд вийшов із законодавчою ініціативою, яка має сприяти поступовому зниженню бюджетних витрат на пенсійне забезпечення. Представляючи на засіданні Кабінету Міністрів проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накопичувальної професійної пенсійної системи), міністр соціальної політики Марина Лазебна нагадала: ще 17 років тому Верховна Рада схвалила рамковий закон щодо переходу до трирівневої системи пенсійного забезпечення. «Одним із напрямів цієї реформи мала бути зміна механізму фінансування пенсій за віком, що призначаються особам, котрі працюють на шкідливих та особливо шкідливих виробництвах», — сказала вона, зауваживши, що зволікання із запровадженням нового механізму призвело до того, що нині пільгові пенсії фактично виплачують за рахунок держави, оскільки роботодавці їх не відшкодовують, як це передбачено законом. Тож підтриманий урядом законопроект передбачає запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи для окремих категорій осіб віком до 35 років. До повного переходу на виплати з накопичувальної системи джерелом фінансування пільгових пенсій мають слугувати страхові внески, які сплачуватимуть роботодавці (замість нинішнього механізму відшкодування). «Тобто відшкодування роботодавцями пільгових пенсій буде замінено на фінансування через сплату ними підвищеної ставки єдиного соціального внеску», — зазначила міністр, додавши, що для працівників зі списку № 1 ставку ЄСВ пропонується встановити на рівні 15 відсотків, а для списку № 2 — 7 відсотків. «Це ті кошти, які й так мають відшкодовувати роботодавці, тому це не призведе до додаткового фінансового навантаження», — наголосила М. Лазебна, додавши, що за рахунок сплати ЄСВ фінансуватимуться як поточні виплати пільгових пенсій, так і передбачене запровадження накопичувальних пенсій для майбутніх пенсіонерів.

Не виключаючи можливості запровадження жорсткішого карантину, уряд розробив низку програм та законопроектів, які в цих умовах дадуть змогу підтримати людей та бізнес. Прем’єр повідомив, що одна з таких програм, на яку зможуть розраховувати до одного мільйона громадян, передбачає допомогу в розмірі 8 тисяч гривень ФОПам та найманим працівникам, чия сфера діяльності може потрапити під закриття. Водночас програма збереження робочих місць передбачає надання роботодавцям до 8 тисяч гривень одноразової допомоги на кожного працівника, робочий час якого буде скорочено.

Крім того, підприємства, які внаслідок запровадження жорсткого карантину зупинять роботу, отримають компенсацію для сплати єдиного соціального внеску за найманих працівників. «Для майже 120 тисяч юридичних осіб з цією метою буде передбачено до 1,5 мільярда гривень», — сказав прем’єр, додавши, що від сплати податків і зборів, включно з ЄСВ, на час карантинних обмежень буде звільнено майже 200 тисяч фізичних осіб — підприємців першої групи.

Поряд з цим уряд продовжить виплати фізичним особам — підприємцям, у яких є діти до 10 років (по 2 тисячі гривень на кожну дитину) та програму портфельних гарантій за кредитами для малого та середнього бізнесу, для чого передбачено додаткові 5 мільярдів гривень. Прогнозується, що держава гарантуватиме до 80 відсотків тіла кредиту, який підприємець бере в банку.