На знімку: Під час пленарного засідання 1 грудня законопроект № 4439-д щодо врегулювання ситуації, пов’язаної зі збереженням спрощеної системи оподаткування для ФОПів, 320 голосами «за» прийнято за основу і 319 голосами — в цілому.

Зокрема, після рішення Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та ст. 366-1 Кримінального кодексу, перед парламентом постало завдання якомога швидше відреагувати на них. Адже рішення Конституційного Суду призвело до достатньо серйозного конфлікту, дисбалансу в суспільстві та вертикалі антикорупційної діяльності.

Найперше народні депутати мали поновити електронне декларування та згадану вище статтю Кримінального кодексу. Таким швидким розв’язанням проблеми мав стати законопроект авторства глави парламенту «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України» (№ 4304). Попередньо його підтримали представники всіх депутатських фракцій та груп. Але розгляд погодженого ввечері проекту у сесійній залі зранку виявився заблокованим, бо представник монобільшості, якого пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським, народний депутат Олександр Дубінський зареєстрував альтернативний документ № 4303-1, до якого не було висновку профільного комітету. «Під цим документом підписалися 126 народних депутатів», — повідомив Голова Верховної Ради, водночас відмовившись коментувати цю дію народного обранця. Ситуація трохи забуксувала, тим паче, з огляду на те, що майже одночасно на коронавірусну хворобу захворіли Президент, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та його Перший заступник Руслан Стефанчук. Тож обов’язки глави парламенту було покладено на заступницю Голови Верховної Ради Олену Кондратюк. Саме під її керівництвом було створено робочу групу з напрацювання законопроектів, які б допомогли владнати кризову ситуацію, що склалася.

Фактично рішення Конституційного Суду було розцінено як спроба узурпувати владу. Тож у парламенті було зареєстровано президентський законопроект «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288). У ньому наголошувалось, що рішення суддів Конституційного Суду є нікчемним і не несе правових наслідків. Водночас пропонувалося припинити повноваження всього складу Конституційного Суду, а суб’єктам призначення суддів рекомендувалося невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу Конституційного Суду.

На думку ж Першого заступника глави парламенту, найкращим варіантом виходу з конституційної кризи була б добровільна відставка суддів Конституційного Суду. «Тоді абсолютно чесно ми можемо перезапустити сам Конституційний Суд, сформувати правила конкурсного відбору, а не політичні призначення», — наголосив Руслан Стефанчук.

Така пробуксовка призвела до того, що вирішення питання було перенесено на грудень. Хоча робоча група вже через тиждень напрацювала законопроект щодо відновлення відповідальності за недекларування або надання недостовірної інформації під час декларування, проте через ковід народні депутати не збирались на пленарні засідання.

Так само затягнулось вирішення питання щодо відтермінування РРО для ФОПів. Мітингами представників малого та середнього бізнесу супроводжувались мало не всі пленарні засідання Верховної Ради протягом місяця. Підприємці, рух яких отримав назву «SaveФОП», вимагали зберегти спрощену систему оподаткування та прийняти законопроекти № 2644 і № 2645, які передбачають скасування касових апаратів для фізичних осіб — підприємців. Нагадаємо, використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) мало стати обов’язковим з 1 січня 2021 року для певних видів діяльності II—IV груп фізичних осіб — підприємців.

Звісно, не залишили поза увагою народні депутати й епідеміологічну ситуацію в країні, яка, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, зі складної швидко перетворюється на катастрофічну, про що він заявив із парламентської трибуни. Критикуючи діяльність самого М. Степанова та очолюваного ним міністерства, народні депутати назвали її не просто незадовільною, а провальною. Лунали навіть заклики звільнити його із займаної посади. Проте в народних депутатів не вистачило запалу, аби підтвердити ці наміри реальним голосуванням. Відповідну постанову навіть не виносили на розгляд до сесійної зали. Натомість парламент ухвалив постанову, за якою уряд зобов’язувався повідомляти про наміри впровадити нові обмежувальні протиепідеміологічні заходи не пізніш як за сім календарних днів.

Ще одне завдання порядку денного — ухвалення державного бюджету на 2021 рік. Його в першому читанні було ухвалено 5 листопада та відправлено до уряду для опрацювання до другого читання. До парламенту головний фінансовий документ країни повернувся наприкінці листопада після погодження основних параметрів проекту з Міжнародним валютним фондом. Тож розгляд головного фінансового документа також було перенесено на грудень, і він обіцяє бути непростим.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.