«У п’ятницю був напружений день і під стінами Верховної Ради, і в стінах парламенту. Але ми розглянули три президентські законопроекти щодо підтримки бізнесу у випадку запровадження локдауну, і всі вони набрали по триста голосів. Це вкотре підтверджує, що ми вміємо і можемо працювати консолідовано і у Верховній Раді, і з Офісом Президента», — цими словами Голова Верховної Ради Дмитро Разумков розпочав брифінг, який відбувся одразу після завершення пленарного засідання.
Так само, зауважив він, було проголосовано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№ 4460-д). «Це компромісний законопроект, наскільки це було можливо. Ви всі бачили ті законодавчі ініціативи, які надходили від народних депутатів, глави держави. Але ми розуміли: на жаль, у нас дуже мало часу. Дозволити собі заглиблюватися у дискусії — це втратити час, темп і не проголосувати законопроект, який дав би можливість продовжити е-декларування в наступному році», — наголосив Д. Разумков.
За його словами, робочій групі було важко знайти цей компроміс, довелося багато чим поступатися, бо, з одного боку, колеги виступали з жорсткою позицією щодо недекларування або помилки, а хтось займав іншу позицію. «Тому знаходили баланс для того, щоб нині застосувати так звану ковідну процедуру і швидко проголосувати цей законопроект», — додав він, висловивши сподівання, що на початку наступного тижня документ буде підписано й передано Президенту.
«Сподіваюся, незабаром закон буде опубліковано і він набуде чинності», — наголосив глава парламенту.
Проте вийти цим законом з конституційної кризи, за його словами, ми не зможемо. «За великим рахунком, є три позиції, які потрібно вирішити. По-перше, відновити відповідальність, і ми сьогодні це зробили. По-друге, створити умови для нормальної роботи НАЗК з урахуванням тих позицій, які були відображені в рішенні КС. І, по-третє, створити баланс і прогнозованість рішень у різних вертикалях влади», — сказав Д. Разумков, зауваживши, що тут не йдеться про якийсь вплив на той чи інший орган, у тому числі й на КС, а про інше. «Наприклад, Верховна Рада діє за Регламентом. Були деякі ініціативи, пов’язані з діяльністю КС, наприклад, щоб рішення КС приймалися двома третинами голосів — так, як Верховна Рада вносить зміни до Конституції. Паралельно з цим були й інші законодавчі ініціативи. Але найімовірніше, правильніше, — сказав Д. Разумков, — було б прийти до єдиного документа, який би став законом. Щоб так, як парламент живе за законом, за законом жили й наші колеги з Конституційного Суду».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
