Закарпаттю сама доля подарувала таке геостратегічне розташування, яким не володіє жодна інша область України. Найзахідніший регіон нашої держави межує аж із чотирма країнами Європейського Союзу. Й цілком природно, що закарпатці набули багатющий досвід транскордонного співробітництва і партнерства. А ще — неоціненну практику міжлюдських контактів із громадами і муніципалітетами як прикордонних регіонів суміжних, так і більш віддалених країн континенту — Балтії, Чехії, Німеччини, Хорватії…

Тож краяни ще в 2014—2015 роках очікували, що Закарпаття перебуватиме на передньому краї впровадження децентралізаційної реформи, яка увібрала кращий європейський досвід останніх двох десятиліть. На це розраховувала і громадськість області, яка утворила в 2015 році коаліційне об’єднання асоціацій органів місцевого самоврядування і громадських організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя» та Інтелектуальну платформу Закарпаття «Європейськість і демократія — через реформи і сталий розвиток громад та регіону». Соціологічні дослідження тих років також фіксували як належну підтримку реформи децентралізації в громадах і місцевих радах базового рівня, так і високі суспільні очікування від її впровадження.

Але не так сталося, як гадалося. Факти, розпорядчі документи, бездіяльність і «своя» мас-медійна її «аргументація» з боку вже колишнього керівництва Закарпатської ОДА впродовж 2015-го — першої половини 2019 рр. та ігнорування законів, указів Президента, листів і нормативних актів Кабміну, які стосувалися здійснення децентралізаційної реформи, а також підтримки процесів формування ОТГ у зазначені роки — вражають. І не лише відвертими спротивом і саботажем.

Вражаючими для громад і місцевих рад було й те, що на ці факти, незважаючи на численні звернення об’єднаної громадськості регіону та щорічні форуми місцевого самоврядування Закарпаття, не було належного реагування ані з боку колишнього Президента, ані складу тодішнього уряду України чи хоча б консолідованої позиції ще чинної (але вже нині колишньої) обласної ради.

І в підсумку Закарпаття, яке спромоглося станом на торішнє літо створити всього шість (!) повноцінних ОТГ, за моніторингом Мінрегіону в 2015—2019 рр. незмінно перебувало на останніх позиціях серед інших регіонів України. Мало того, область втратила за ці роки змогу як мінімум отримати сотні мільйонів гривень інфраструктурної субвенції. Не кажучи вже про реальну появу широких потенційних можливостей для саморозвитку і покращення життя в громадах.

Та ситуацію нарешті вдалося докорінно змінити, коли в квітні поточного року головою Закарпатської ОДА став Олексій Петров. Його призначення у часі збіглося із завершенням урядом і парламентом найтривалішого і найважливішого етапу в децентралізаційній реформі 2014—2020 рр. в Україні та регіонах — покриттю всієї країни утвореними і проектними спроможними територіальними громадами. Процес увінчала ухвалена постанова Кабміну. А відтак, базуючись на територіальних громадах та їх центрах і територіях, схвалено і постанову Верховної Ради України щодо нових укрупнених районів.

Саме у квітні—червні очільникові регіону Олексію Петрову через мобілізацію управлінського потенціалу облдержадміністрації, відкритий діалог з громадами і сільськими, селищними та міськими радами, а також Офісом реформ Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України (РВ АМУ), у співпраці з депутатами обласної та районних рад вдалося залагодити немало проблемних питань реформи децентралізації. І тих, які в регіоні не вирішувалися роками.

Зокрема, щодо компромісного та погодженого всіма зацікавленими сторонами плану розташування 64 центрів і територій територіальних громад Закарпаття, затверджених урядом (колишнього перспективного плану). А ще не менш компромісного та узгодженого з громадами і центральною владою поділу тринадцяти районів Закарпаття на шість укрупнених. Це також затверджено постановою Верховної Ради України.

Уже в липні Олексій Петров своїм розпорядженням уперше в новітній історії України утворює і очолює Консультативну раду міських голів (міст обласного значення) та сільських, селищних, міських голів (ОТГ) при ОДА. Це був його відгук на ініціативу Офісу реформ Закарпатського регіонального відділення АМУ щодо важливості й необхідності постійного діалогу державної виконавчої влади з діючими в області ОТГ. Мета — моніторинг і розв’язання проблем, які потребували рішень регіональної влади.

Серпневе засідання Консультативної ради, в якому взяло участь понад два десятки голів ОТГ та керівники департаментів і управлінь ОДА, продемонструвало: діяльність подібного консультативно-дорадчого органу більш ніж актуальна саме в період реформ…

Звісно, в невеликій за обсягом газетній публікації неможливо перелічити всі ті разючі позитивні зміни у відносинах регіональної державної влади із сільськими, селищними і міськими радами, які відбулися на Закарпатті з квітня по грудень нинішнього року завдяки зваженим, прозорим і ефективним рішенням та діям голови ОДА Олексія Петрова та його команди.

Саме тому координаційні ради неформальних коаліційних об’єднань громадськості «Реформи задля гідного життя» та Інтелектуальної платформи Закарпаття «Європейськість і демократія — через реформи і сталий розвиток громад та регіону» вирішили напередодні Дня місцевого самоврядування в Україні визнати Олексія Петрова «Людиною року з децентралізаційної реформи на Закарпатті-2020». Впевнені: більшість новообраних 25 жовтня місцевих рад області схвалюють таке визнання громадськості.

Олег ЛУКША, співкоординатор Коаліційного об’єднання громадськості Закарпаття «Реформи задля гідного життя»; 
Василь НИТКА, власкор «Голосу України» в Закарпатській області.

Ужгород.

Фото надано авторами.