До прогресивних черкаських медиків уже їздять по досвід колеги з інших областей. Сьогодні потреба в трансплантації в Україні закрита лише на 5 відсотків, тож є куди розвиватися і рости.
Трансплантологія з елітної має стати рутинною медициною, до того ж у нашій області, а не тільки в Києві та його околицях — цей амбітний план, який виношував зо три десятиліття, реалізує головний лікар онкодиспансеру Віктор Парамонов.
Врешті нам дозволили пересадку органів
— Рік тому, 27 листопада, у нас у гематологічному центрі ми вперше провели операцію з трансплантації. Жінка, якій пересадили кістковий мозок, сьогодні жива, здорова, перевіряється і має всі показники в нормі, — констатує Віктор Парамонов. — До цього вона безуспішно лікувала множинну мієлому — злоякісну хворобу кісткового мозку, яка вражає нирки, кістки.
На першу хвору нам держава грошей не дала. Ліки на неї ми збирали рік, також її діти витратили близько ста тисяч гривень. Бо ми не могли подаватися в Київ ні з чим, щоб отримати дозвіл на першу трансплантацію. Навчалися у латвійських колег, яких самі знайшли, вони і на операцію прибули.
А коли в Україні торік було оголошено пілотний проект з трансплантології на 2020—2021 роки, ми вже готові були взяти участь, мали досвід. Нам тоді в рамках проекту 27 грудня надійшло 27 мільйонів 476 тисяч гривень. На 21 трансплантацію. Тобто вперше в історії дали хворим адресно на їхнє повне забезпечення! — досі накочуються емоції на керівника медичного закладу. - Реципієнтам не треба було збирати на пересадку органів за кордоном: продавати будинки, квартири, машини. Вийшов саме і закон про трансплантацію. І ми почали працювати.
Наступний етап: у середині цього літа ми подалися на ліцензію та дозвіл на пересадку органів. Нове засідання уряду — і нас у переліку затверджують. Ми стали закладом, який отримав дозволи на два види трансплантації.
Для практики це нові можливості. І це ще понад 10 мільйонів гривень нашому закладу — велика сума і велика відповідальність. Нам треба їх використати. Тобто до кінця року трансплантувати ще одну нирку. Першу пересадили 25-річному Дмитру Ткаченку від його матері (на знімку). У Дмитра з дитинства була гостра ниркова недостатність. Крім того, виконати чотири пересадки кісткового мозку. Нині іде кропітка підготовка хворих. У кількох почався COVID-19, а ми не можемо брати ослаблених.
Хочемо, щоб нам пролонгували проект і на 2021 рік, бо півсправи ми вже зробили.
Коли я декілька років тому звернувся в МОЗ: «ми хочемо долучитися до трансплантації, вже ж готується закон», мені чітко відповіли: «ці проекти будуть розвиватися тільки в містах-мільйонниках: Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Києві та Львові». Сьогодні так питання не ставлять, а підтримують тих, хто освоює нові, потрібні державі, послуги.
Тепер до нас звертаються пацієнти, які потребують пересадки органів, і з інших областей. Інформація пішла в люди.
Під трансплантацію органів нині облаштовуємо дві палати онкохірургії, під кріосховище пристосували методкабінет, під аптечний склад знайшли кімнату в підвалі. Не ввели нових керівників, усе силами того ж колективу. А в пересадці органів заклад насамперед націлений на випадки, пов’язані з онкологією. Лікуємо 13—14 тисяч онкохворих щорічно.
Цей підрозділ медицини повинен сьогодні бути вже тому, що ми й так запізнилися років на тридцять, — переконаний Віктор Володимирович.
— Трансплантаційні технології — це локомотив, який витягує на вищий рівень інші служби: діагностичні, анестезіологічні, оснащення лікарні, кваліфікацію працівників, — далі. — Ми плануємо працювати в кооперації з іншими лікарнями, в тому числі й з міськими. Сьогодні з нами підписує договір на лабораторне обслуговування Перша черкаська міська лікарня. З Третьою лікарнею ведемо перемовини. Нас цікавить Умань, з часом цікавитиме Золотоноша, Сміла і Звенигородка. Думаю, 2021 рік має стати роком утвердження галузі медицини, яка найближчі 10—15 років стане рутинною.
З обласного бюджету надійшли перші 27 мільйонів
— Щоб почати пересадку органів, потрібне недешеве обладнання, ще більше залежить від фахівців, — зазначив Віктор Парамонов.
Для трансплантації важлива роль великої мультидисциплінарної команди: хірургів, гематологів, лаборантів, анестезіологів, трансплантант-координаторів, судмедекспертів, інженерів, медичних сестер, юристів тощо.
Створили базу завдяки тому, що новий почин підтримували керівники області.
— Обласна рада, в якій і я був депутатом, на мій погляд, зробила два революційні кроки для трансплантології. Де сьогодні в Україні найкращий центр крові? У Черкасах. Завдяки тому, що депутати не побоялись поняття «приватний інвестор» і здали більшу частину центру переливання крові в оренду. Головне — правильно прописати умови роботи орендаря, з користю для громади, для пацієнтів. І сьогодні хворий уже не шукає донора — для нього компоненти крові безоплатні і безпечні.
І другий крок: коли обласна рада прийняла трансплантаційну програму, здавалося, що це якийсь проект із дуже довгою і складною назвою, складним текстом. Насправді ж минуть роки, і депутати пишатимуться тим, що доклали руку до справи трансплантології в Черкасах. Нам із обласного бюджету дали перші 27 мільйонів, ми докупили те, чого не вистачало з обладнання в лабораторію, сепаратори крові й інше. Все нове, оригінальне, відомих виробників.
Ми дуже чекаємо, що у 2021 році державні структури сформують єдиний реєстр реципієнтів, які потребують пересадки органів, і реєстр донорів. Це питання першочергової ваги.
Черкаська область.
Фото Тетяни ОЧЕРЕТЯНОЇ.