На знімку: Вгорі Вадим Галайчук, внизу (зліва направо) — Ольга Стефанішина, Люк Девінь, Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Про відносини між Україною та Європейським Союзом, парламентський вимір цих відносин, імплементацію Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і пріоритети щодо реформ, а також ситуацію в Криму та на Донбасі йшлося 7 грудня під час засідання Парламентського комітету асоціації (ПКА), участь у якому взяли, зокрема, і члени Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.
Співголова ПКА Вадим Галайчук повідомив, що народні депутати готують до ухвалення 2021 року низку важливих законопроектів, які істотно посприяють у виконанні Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію. Він також зауважив, що наступного року Україна використає всі можливості для оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що попри виклики Верховна Рада змогла ухвалити важливі закони, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію. Це, зокрема, закони про зміни до Митного кодексу та закон про внутрішній водний транспорт. Нині уряд і парламент активізують зусилля задля приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода ACAA) — так званого промислового безвізу з ЄС.
Прогрес України у впровадженні окремих реформ побачив виконувач обов’язків директора Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь. Він заявив, що Україна успішно впоралася з проведенням децентралізації, розпочала земельну реформу. Однак Люк Девінь також наголосив і на негативних тенденціях, які ЄС спостерігає в Україні. Це, зокрема, рішення Конституційного Суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, повідомляє Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.
Водночас він зауважив, що судова система залишається надзвичайно важливою сферою для реформування в Україні. Він нагадав, ЄС очікує від уряду та Верховної Ради оперативного відновлення антикорупційного законодавства. Про необхідність відновлення антикорупційного законодавства у структурі загальної реформи системи правосуддя в Україні говорила й Катерина Матернова, заступниця Генерального директора з питань політики сусідства та розширення ЄС, яка очолює європейську оперативну групу підтримки України у здійсненні структурних реформ. За її словами, це зробило б Україну стійкішою і до зовнішніх, і до внутрішніх загроз.
Своєю чергою голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що попри деякі позитивні зміни, зокрема, законодавчі, які було досягнуто у сфері імплементації Угоди, темпи її виконання за останній рік сповільнилися. За 2020 рік Україна виконала Угоду лише приблизно на 30 відсотків. «Ми стурбовані тим, що реформа судової системи застрягла, рішення Конституційного Суду завдали удару по антикорупційних органах. Нині потрібно багато зробити для забезпечення незалежності наших базових інституцій — таких, як Національний банк чи Антимонопольний комітет України», — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Також під час засідання народний депутат Рустем Умєров ознайомив учасників діалогу з планами нового міжфракційного депутатського об’єднання «Кримська платформа», мета якого — створити міжнародний майданчик з деокупації Криму. На своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат повідомив, що під час засідання ПКА «представив бачення народних депутатів України реалізації парламентського треку «Кримської платформи». «Розповів депутатам Європарламенту про ті завдання, які ставить перед собою «Кримська платформа». Також зосередив увагу на важливості міжнародної підтримки цієї ініціативи. Сподіваємося на активне залучення парламентарів держав—членів ЄС у цей парламентський трек», — написав Рустем Умєров. За словами Умєрова, «Кримська платформа» охоплює кілька рівнів: перший — політичний, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів; другий рівень — керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони; третій — міжпарламентський рівень; четвертий — рівень експертів і громадянського суспільства. Перший саміт «Кримської платформи» може відбутися вже наступного року.
Скріншот зі сторінки Верховної Ради України у Фейсбуці.
